стьобнути
СТЬОБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до стьоба́ти² 1, 2.
Яким стьобнув Гнідка (Мирний, IV, 1955, 312);
Не володіючи більше собою, він схопив замашну лозину, що лежала на колоді, і.. з усього розмаху стьобнув Прохора по обличчю (Шиян, Баланда, 1957, 166);
За гомоном Кіндрат Дорофійович не розпізнав голосу. Але заготовив міцне слівце, зібравшись стьобнути ним всякого, хто наважиться підтримати необачну вилазку проти нього (Логв., Літа.., 1960, 13);
*Образно. Проскочив [Тимко] околицю села, міст, в очі стьобнула голуба блискавка Ташані (Тют., Вир, 1964, 272);
*У порівн. — Брешеш!.. — мовив Назар. Одарка враз змовкла, зігнулася, немов він стьобнув її батогом (Л. Янов., І, 1959, 424).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стьобнути — стьобну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- стьобнути — див. вдарити Словник синонімів Вусика
- стьобнути — СТЬОБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод. Однокр. до стьоба́ти² 1, 2. Яким стьобнув Гнідка (Панас Мирний); Не володіючи більше собою, він схопив замашну лозину, що лежала на колоді, і .. з усього розмаху стьобнув Прохора по обличчю (А. Словник української мови у 20 томах
- стьобнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до стьобати II 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стьобнути — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови