1. Словник української мови у 20 томах

стьобнути

СТЬОБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод.

Однокр. до стьоба́ти² 1, 2.

Яким стьобнув Гнідка (Панас Мирний);

Не володіючи більше собою, він схопив замашну лозину, що лежала на колоді, і .. з усього розмаху стьобнув Прохора по обличчю (А. Шиян);

За гомоном Кіндрат Дорофійович не розпізнав голосу. Але заготовив міцне слівце, зібравшись стьобнути ним всякого, хто наважиться підтримати необачну вилазку проти нього (В. Логвиненко);

* Образно. Проскочив [Тимко] околицю села, міст, в очі стьобнула голуба блискавка Ташані (Григорій Тютюнник);

* У порівн. – Брешеш!.. – мовив Назар. Одарка враз змовкла, зігнулася, немов він стьобнув її батогом (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стьобнути — стьобну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стьобнути — див. вдарити Словник синонімів Вусика
  3. стьобнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до стьобати II 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стьобнути — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. стьобнути — СТЬОБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до стьоба́ти² 1, 2. Яким стьобнув Гнідка (Мирний, IV, 1955, 312); Не володіючи більше собою, він схопив замашну лозину, що лежала на колоді, і.. Словник української мови в 11 томах