суремка
СУ́РЕ́МКА, и, ж. Зменш.-пестл. до су́рма́.
Музика луна: голосять скрипки й стогнуть суремки (Стар., Облога.., 1961, 43);
*Образно. Не змовкає [комар] ні на мить, В срібну суремку сурмить (Перв., Казка.., 1958, 32);
*У порівн. Цвіркуни, буцім суремки. Цвірчать до тебе із нори… (Укр. поети-романтики.., 1968, 482).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суремка — су́ре́мка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- суремка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сурма. Великий тлумачний словник сучасної мови
- суремка — СУ́РЕ́МКА, и, ж. Зменш. до су́рма́. Музика луна: голосять скрипки й стогнуть суремки (М. Старицький); * Образно. Не змовкає [комар] ні на мить, В срібну суремку сурмить (Л. Первомайський); * У порівн. Цвіркуни, буцім суремки. Цвірчать до тебе із нори... Словник української мови у 20 томах
- суремка — Суремка, -ки ж. ум. отъ сурма. Словник української мови Грінченка