суремний

СУРЕ́МНИЙ, а, е. Те саме, що сурмови́й.

Я ще сам не знав любові трунку,.. Запаху не чув ще кіс дівочих, Ніжності їх, теплоти облич, А уже у днях, в суворих ночах Чув суремний невмолимий клич (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 106);

Тарас — під «наглядом таємним», Під свистом царського бича — Щасливим голосом суремним Михайла Щепкіна стріча (Рильський, III, 1961, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суремний — суре́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. суремний — СУРЕ́МНИЙ, а, е. Те саме, що сурмови́й. Я ще сам не знав любові трунку, .. Запаху не чув ще кіс дівочих, Ніжності їх, теплоти облич, А уже у днях, в суворих ночах Чув суремний невмолимий клич (Я. Словник української мови у 20 томах
  3. суремний — -а, -е. Те саме, що сурмовий. Великий тлумачний словник сучасної мови