1. Словник української мови в 11 томах

сутніти

СУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., заст. Існувати.

— Я живу, але ніби вже й не сутнію на світі, — сказала Тодозя (Н.-Лев., VII, 1966, 192).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутніти — сутні́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. сутніти — СУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., заст. Існувати. – Я живу, але ніби вже й не сутнію на світі, – сказала Тодозя (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. сутніти — -ію, -ієш, недок., заст. Існувати. Великий тлумачний словник сучасної мови