схвалювати
СХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СХВАЛИ́ТИ, схвалю́, схва́лиш, док., перех. Вважати добрими, правильними чиї-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.; давати позитивну оцінку чомусь, хвалити щось.
В душі мати не схвалювала доччиного вибору, але й не наважувалася її розраджувати (Чорн., Визвол. земля, 1959, 13);
[Прокіп:] Мої бочки славляться на весь район. Всі баби схвалюють (Корн., II, 1955, 76);
Виступаючи на передвиборних зборах під час зустрічей з кандидатами у депутати, виборці палко й одностайно схвалюють ленінський курс партії (Ком. Укр., 6, 1975, 48);
Цієї пісні не співали тут ще ні разу, тому Павло мимоволі глянув на Чугая — чи схвалить він його вибір (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 30);
Столяр Яків схвалив думку хлопця. Але порадив не тримати в таємниці (Ю. Янов., II, 1954, 12);
Технічна рада ствердила Павлові розрахунки. В центральному управлінні теж схвалили їх (Мушк., Серце.., 1962, 243).
Значення в інших словниках
- схвалювати — (позитивно ставитись до кого-, чого-небудь) підтримувати, (повністю схвалюючи) благословляти, (владно) санкціонувати, (без вникання в суть) підтакувати, (з підлабузництвом) підспівувати. Словник синонімів Полюги
- схвалювати — схва́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- схвалювати — (ідеї) підтримувати (плян) затверджувати, санкціонувати, (ви бір) хвалити, п! ПОТАКУВАТИ Словник синонімів Караванського
- схвалювати — [схвал'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш Орфоепічний словник української мови
- схвалювати — СХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СХВАЛИ́ТИ, схвалю́, схва́лиш, док., що. Вважати добрими, правильними чиї-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.; давати позитивну оцінку чомусь, хвалити щось. Словник української мови у 20 томах
- схвалювати — -юю, -юєш, недок., схвалити, схвалю, схвалиш, док., перех. Вважати вірними, правильними чиї-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.; давати позитивну оцінку чомусь, хвалити щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- схвалювати — ПОГО́ДЖУВАТИСЯ з ким (бути згодним з кимсь; схвалювати чиїсь думки, вчинки і виявляти це зовні), ГОДИ́ТИСЯ, ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ВТОРУВА́ТИ кому, ПРИТА́КУВАТИ кому, ПІДТА́КУВАТИ кому, ПОТАКА́ТИ (ПОТА́КУВАТИ) кому, розм., ПІДДА́КУВАТИ кому, розм. Словник синонімів української мови