схвалювати

ПОГО́ДЖУВАТИСЯ з ким (бути згодним з кимсь; схвалювати чиїсь думки, вчинки і виявляти це зовні), ГОДИ́ТИСЯ, ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ВТОРУВА́ТИ кому, ПРИТА́КУВАТИ кому, ПІДТА́КУВАТИ кому, ПОТАКА́ТИ (ПОТА́КУВАТИ) кому, розм., ПІДДА́КУВАТИ кому, розм., ДА́КАТИ без додатка, розм., ПІДСПІ́ВУВАТИ кому, розм., ПРИСТАВА́ТИ до кого, на що, розм. — Док.: пого́дитися, зго́дитися, прита́кнути, підта́кнути, потакну́ти, підда́кнути, да́кнути, підспіва́ти, приста́ти. Здавалося, вірили (селяни) в усе, що він говорив, і погоджувались, і підтакували (А. Головко); На ті ж гадки, що виражені в Вашому листі, я трохи годжуся, трохи ні (Леся Українка); Кивав (завгосп) головою, згоджувався, притакував Кадукові, готовий був усе зробити, аби тільки інженер не глузував з його черева... (Д. Бедзик); Староста кричав, а далі, видячи, що й баби зачали вторувати Олексі, замовк, сів на бричку і, сплюнувши, велів поганяти на друге село (І. Франко); Йому не можна ні заперечувати, ні потакати, бо він все одно причепиться як не до одного, то до другого (Григорій Тютюнник); Сагайдак почав неквапливо викладати свій план. Гавриленко уважно слухав його, зрідка потакуючи (С. Добровольський); — Людині по-людському слід жити. — Аякже, аякже, — піддакую, щоб не гнівити вже його (М. Коцюбинський); — Н-да! — дакнули колгоспники. — Місточок слід би полагодити (Остап Вишня); Навіть Ходжієв, який у всьому підспівував баєві, змушений був замовкнути (О. Донченко); Остигло Горпині у свекра жити, стала вона просити, щоб її одпустили, тільки свекор не приставав на те (Грицько Григоренко). — Пор. схва́лювати.

СХВА́ЛЮВАТИ (вважати правильними, добрими які-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.), ПІДТРИ́МУВАТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до чого, ПРИЙМА́ТИ що (виявляти згоду з чим-небудь); ВІТА́ТИ (вважаючи правильним що-небудь, сприймати з радістю); СПІВЧУВА́ТИ (вважаючи правильним, ставитися прихильно); БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ, ЗАТВЕ́РДЖУВАТИ, САНКЦІОНУВА́ТИ (стверджувати своєю згодою); ПІДТА́КУВАТИ, ПІДДА́КУВАТИ розм., ПОТАКА́ТИ розм., ПОТА́КУВАТИ розм. (виявляти згоду з чиїми-небудь висловлюваннями або діями); ПІДСПІ́ВУВАТИ розм. (схвалювати чиї-небудь дії, звичайно негативні). — Док.: схвали́ти, підтри́мати, приєдна́тися, прийня́ти, привіта́ти, благослови́ти, затве́рдити, підта́кнути, підда́кнути. Схвалити резолюцію зборів; — Я знаю, дехто й підтримує рішення Перегуди, та чомусь ніхто з цих учнів не виступив (О. Донченко); Затверджувати висновки комісії; Підтакувати сватові; Підспівувати отаманові. — Пор. 1. пого́джуватися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схвалювати — (позитивно ставитись до кого-, чого-небудь) підтримувати, (повністю схвалюючи) благословляти, (владно) санкціонувати, (без вникання в суть) підтакувати, (з підлабузництвом) підспівувати. Словник синонімів Полюги
  2. схвалювати — схва́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. схвалювати — (ідеї) підтримувати (плян) затверджувати, санкціонувати, (ви бір) хвалити, п! ПОТАКУВАТИ Словник синонімів Караванського
  4. схвалювати — [схвал'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  5. схвалювати — СХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СХВАЛИ́ТИ, схвалю́, схва́лиш, док., що. Вважати добрими, правильними чиї-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.; давати позитивну оцінку чомусь, хвалити щось. Словник української мови у 20 томах
  6. схвалювати — -юю, -юєш, недок., схвалити, схвалю, схвалиш, док., перех. Вважати вірними, правильними чиї-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.; давати позитивну оцінку чомусь, хвалити щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. схвалювати — СХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СХВАЛИ́ТИ, схвалю́, схва́лиш, док., перех. Вважати добрими, правильними чиї-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.; давати позитивну оцінку чомусь, хвалити щось. Словник української мови в 11 томах