схованка

СХО́ВАНКА¹, и, ж.

1. Дія за знач. сховат́и.

Плавні були добрим місцем схованки краденого (Коцюб., І, 1955, 375).

Відда́ти (зда́ти, одда́ти і т. ін.) до схо́ванки (на схо́ванку) кому — віддати (здати, оддати і т. ін.) що-небудь комусь, щоб заховав, зберіг.

— А навіщо ж ви дали гроші шинкарці до схованки? (Н.-Лев., І, 1956, 55);

[Олена:] Сьогодні вже знімемо цю форму зовсім і здамо її вам, мамо, на схованку (Мороз, П’єси, 1959, 113).

2. Місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь; потайник.

[Катря:] Павле! У чоловіка, в схованці, лежать гроші, мало не дві сотні, я возьму (візьму] їх (Кроп., II, 1958, 380);

Тут [в хижі] надійна схованка для Лукашевого скарбу (Донч., VI, 1957, 115);

В нього були і такі книги, що десь надворі лежали в потаємних схованках (Чорн., Визвол. земля, 1950, 17);

У них на двох один ключ від хати, але схованку всяк має свою. Парася ховає ключа на сінешнім віконечку, а Громський — в дуплі старенької груші (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 356);

*Образно. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу (Мирний, V, 1955, 308).

3. Місце, де можна сховатися від кого-, чого-небудь, знайти притулок, захист і т. ін.; схов, укриття.

На те ж і опришок, аби вміти вибирати схованки: не раз сто очей пушкарських повзало по тім місці, де, зігнувшися й не дишучи, сидів Марусяк (Хотк., II, 1966, 189);

По яких тільки льохах, по яких схованках не доводилось їм сидіти цілими місяцями, щоб уникнути німецької каторги (Ю. Янов., V, 1959, 181);

Її ніхто не міг бачити, а вона з своєї схованки могла спостерігати все (Коз., Сальвія, 1959, 52);

Уважно оглядаючи каміння, він помалу просувався вперед, витягаючи крабів із схованок, куди вони позалазили, чекаючи припливу (Багмут, Щасл. день.., 1959, 118);

// Споруда, пристосування і т. ін., що захищає від кого-, чого-небудь.

Флот ..стоїть по військових схованках (Ю. Янов., II, 1958, 114);

В тих бункерах зберігалось вино, а тепер вони правили за зручні схованки для есесівських ватаг (Гончар, III, 1959, 376);

*Образно. Його широке вилицювате обличчя було безмежно добрим, а гострі лукаві очиці довірливо ховались на цей час у своїх по-монгольському вузьких схованках (Гончар, III, 1959, 188).

СХО́ВАНКА² див. схо́ванки.