1. Великий тлумачний словник сучасної мови

схованка

схо́ванка

I -и, ж.

1》 Дія за знач. сховати.

Віддати до схованки (на схованку) кому — віддати що-небудь комусь, щоб заховав, зберіг.

2》 Місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь; потайник.

3》 Місце, де можна сховатися від кого-, чого-небудь, знайти притулок, захист і т. ін.; схов, укриття.

|| Споруда, пристосування і т. ін., що захищає від кого-, чого-небудь.

II -и, див. схованки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схованка — (таємне місце для переховування чогось) тайник, схов, розм. сховок, криївка. Словник синонімів Полюги
  2. схованка — схо́ванка 1 іменник жіночого роду переховування; потайник; укриття схо́ванка 2 іменник жіночого роду те ж, що і схованки — дитяча гра Орфографічний словник української мови
  3. схованка — I закапелок, закоморок, законурок, закутень, закуток, захалабнцк, захалабок, захованка, кривка, криївка, нишпорка, перехов, перехованка, перехови, прихисток, схов, схова, сховисько, сховище, сховок, укриття, хованка II див. в'язниця; притулок Словник синонімів Вусика
  4. схованка — СХО́ВАНКА¹, и, ж. 1. Дія за знач. схова́ти. Плавні були добрим місцем схованки краденого (М. Коцюбинський). 2. Місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь; потайник. [Катря:] Павле!... Словник української мови у 20 томах
  5. схованка — СХО́ВАНКА (місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь), СХОВ, СХО́ВИЩЕ, СХО́ВОК, ПОТАЙНИ́К, ТАЙНИ́К, ХО́ВАНКА розм., КРИЇ́ВКА розм., СПУД заст., ПЕРЕХО́ВОК діал., СКРИ́ТКА діал., НИ́ШПОРКА діал., ПІ́ДРІ (ПІ́ДРЯ) діал. Словник синонімів української мови
  6. схованка — Схо́ванка, -нки, -нці; -нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. схованка — СХО́ВАНКА¹, и, ж. 1. Дія за знач. сховат́и. Плавні були добрим місцем схованки краденого (Коцюб., І, 1955, 375). Відда́ти (зда́ти, одда́ти і т. ін.) до схо́ванки (на схо́ванку) кому — віддати (здати, оддати і т. ін.) що-небудь комусь, щоб заховав, зберіг. Словник української мови в 11 томах
  8. схованка — Схованка, -ки ж. Тайникъ, мѣсто гдѣ прячется что-либо. Та й добру ж схованку він собі зробив, ніяк не знайдеш. Дочка вам схованки покаже, де, як лежить моє добро. Греб. 338. віддати до схо́ванки, на схо́ванку. Отдать на храненіе. Собаки та й оддали сю расписку на схованку котам. О. 1861. V. 72. Словник української мови Грінченка