схованка
СХО́ВАНКА¹, и, ж.
1. Дія за знач. схова́ти.
Плавні були добрим місцем схованки краденого (М. Коцюбинський).
2. Місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь; потайник.
[Катря:] Павле! У чоловіка, в схованці, лежать гроші, мало не дві сотні, я возьму [візьму] (М. Кропивницький);
Тут [в хижі] надійна схованка для Лукашевого скарбу (О. Донченко);
В нього були і такі книги, що десь надворі лежали в потаємних схованках (С. Чорнобривець);
У них на двох один ключ від хати, але схованку всяк має свою (В. Земляк);
* Образно. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу (Панас Мирний).
3. Місце, де можна сховатися від кого-, чого-небудь, знайти притулок, захист і т. ін.; схов, укриття.
На те ж і опришок, аби вміти вибирати схованки... (Г. Хоткевич);
По яких тільки льохах, по яких схованках не доводилось їм сидіти цілими місяцями, щоб уникнути німецької каторги (Ю. Яновський);
Її ніхто не міг бачити, а вона з своєї схованки могла спостерігати все (В. Козаченко);
Уважно оглядаючи каміння, він помалу просувався вперед, витягаючи крабів із схованок, куди вони позалазили, чекаючи припливу (І. Багмут);
// Споруда, пристосування і т. ін., що захищає від кого-, чого-небудь.
Флот .. стоїть по військових схованках (Ю. Яновський);
В тих бункерах зберігалось вино, а тепер вони правили за зручні схованки для есесівських ватаг (О. Гончар);
* Образно. Його широке вилицювате обличчя було безмежно добрим, а гострі лукаві очиці довірливо ховались на цей час у своїх по-монгольському вузьких схованках (О. Гончар).
СХО́ВАНКА² див. схо́ванки.
Значення в інших словниках
- схованка — (таємне місце для переховування чогось) тайник, схов, розм. сховок, криївка. Словник синонімів Полюги
- схованка — схо́ванка 1 іменник жіночого роду переховування; потайник; укриття схо́ванка 2 іменник жіночого роду те ж, що і схованки — дитяча гра Орфографічний словник української мови
- схованка — I закапелок, закоморок, законурок, закутень, закуток, захалабнцк, захалабок, захованка, кривка, криївка, нишпорка, перехов, перехованка, перехови, прихисток, схов, схова, сховисько, сховище, сховок, укриття, хованка II див. в'язниця; притулок Словник синонімів Вусика
- схованка — I -и, ж. 1》 Дія за знач. сховати. Віддати до схованки (на схованку) кому — віддати що-небудь комусь, щоб заховав, зберіг. 2》 Місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь; потайник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- схованка — СХО́ВАНКА (місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь), СХОВ, СХО́ВИЩЕ, СХО́ВОК, ПОТАЙНИ́К, ТАЙНИ́К, ХО́ВАНКА розм., КРИЇ́ВКА розм., СПУД заст., ПЕРЕХО́ВОК діал., СКРИ́ТКА діал., НИ́ШПОРКА діал., ПІ́ДРІ (ПІ́ДРЯ) діал. Словник синонімів української мови
- схованка — Схо́ванка, -нки, -нці; -нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- схованка — СХО́ВАНКА¹, и, ж. 1. Дія за знач. сховат́и. Плавні були добрим місцем схованки краденого (Коцюб., І, 1955, 375). Відда́ти (зда́ти, одда́ти і т. ін.) до схо́ванки (на схо́ванку) кому — віддати (здати, оддати і т. ін.) що-небудь комусь, щоб заховав, зберіг. Словник української мови в 11 томах
- схованка — Схованка, -ки ж. Тайникъ, мѣсто гдѣ прячется что-либо. Та й добру ж схованку він собі зробив, ніяк не знайдеш. Дочка вам схованки покаже, де, як лежить моє добро. Греб. 338. віддати до схо́ванки, на схо́ванку. Отдать на храненіе. Собаки та й оддали сю расписку на схованку котам. О. 1861. V. 72. Словник української мови Грінченка