сюсюкати

СЮСЮ́КАТИ, аю, аєш, недок.

1. Заміняти у вимові шиплячі звуки свистячими.

Вона.. ніяк не могла уявити собі, що той.. семінарист, який, сюсюкаючи, провадив їй ідеї Фейєрбаха, носить тепер камилавку (Коцюб., І, 1955, 318).

2. перен., розм. Підроблятися під рівень розвитку, склад мислення, мову і т. ін. кого-небудь (звичайно дитини).

Ніколи по-бабському не метушилася [мати] і не сюсюкала біля Аркадія (Коп., Дуже добре, 1937, 161);

Чомусь деякі письменники, що пишуть для дітей, частенько сюсюкають з ними, не ведуть серйозної розмови (Літ. Укр., 12.І 1965, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сюсюкати — сюсю́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сюсюкати — див. балувати Словник синонімів Вусика
  3. сюсюкати — СЮСЮ́КАТИ, аю, аєш, недок. 1. Заміняти у вимові шиплячі звуки свистячими. Вона .. ніяк не могла уявити собі, що той .. семінарист, який, сюсюкаючи, провадив їй ідеї Фейєрбаха, носить тепер камилавку (М. Словник української мови у 20 томах
  4. сюсюкати — -аю, -аєш, недок. 1》 Заміняти у вимові шиплячі звуки свистячими. 2》 перен., розм. Підроблятися під рівень розвитку, склад мислення, мову і т. ін. кого-небудь (звичайно дитини). Великий тлумачний словник сучасної мови