1. Словник української мови в 11 томах

тайник

ТАЙНИ́К, а́, ч.

1. Те саме, що схо́ванка; сховок, потайник.

У лісі Петро з глибокого тайника, що віє передосінньою прохолодою, дістає обмотаний плащ-палаткою автомат (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 592);

[Долорес:] Дон Жуане, тут є тайник під церквою, сховайтесь (Л. Укр., III, 1952, 340).

2. тільки мн., чого, перен. Про що-небудь нерозгадане, нез’ясоване; місце, куди немає доступу іншим; найпотаємніше.

Його вабили темні тайники хворого мозку, нерозвідані висоти вищої нервової системи (Вол., Місячне срібло, 1961, 17);

З тонким проникненням у найглибші тайники психології селянина малює письменник [В. Стефаник] усі ті суперечливі почуття, які переживає Іван Дідух, їдучи в далекий край (Іст. укр. літ., І, 1954, 679);

Велич Т. Г. Шевченка у тому, що він глибоко проник у тайники народної душі і в своїй полум’яній поезії відбив прагнення трудівника до волі (Вітч., 2, 1964, 151).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тайник — тайник (36) <�пол. tajnik — таємниця; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. тайник — (таємне місце для переховування чогось) схованка, діал. криївка. Словник синонімів Полюги
  3. тайник — тайни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. тайник — Потайник; (для схову) схованка, криївка, СХОВ; (душі) закуток. Словник синонімів Караванського
  5. тайник — [тайник] -ниека, м. (на) -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
  6. тайник — Схованка Словник чужослів Павло Штепа
  7. тайник — ТАЙНИ́К, а́, ч. 1. Те саме, що схо́ванка¹; сховок, потайник. У лісі Петро з глибокого тайника, що віє передосінньою прохолодою, дістає обмотаний плащ-палаткою автомат (М. Словник української мови у 20 томах
  8. тайник — -а, ч. 1》 Те саме, що схованка; сховок, потайник. 2》 тільки мн., чого, перен. Про що-небудь нерозгадане, нез'ясоване; місце, куди немає доступу іншим; найпотаємніше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. тайник — СХО́ВАНКА (місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь), СХОВ, СХО́ВИЩЕ, СХО́ВОК, ПОТАЙНИ́К, ТАЙНИ́К, ХО́ВАНКА розм., КРИЇ́ВКА розм., СПУД заст., ПЕРЕХО́ВОК діал., СКРИ́ТКА діал., НИ́ШПОРКА діал., ПІ́ДРІ (ПІ́ДРЯ) діал. Словник синонімів української мови
  10. тайник — Тайник, -ка м. 1) Тайникъ, секретное мѣсто. Шейк. 2) Тяйный проходъ. Шейк. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. К. МБ. XI. 147. ум. тайничо́к. Словник української мови Грінченка