1. Словник української мови в 11 томах

тарпан

ТАРПА́Н, а, ч. Дикий кінь.

Близько ста років тому на півночі України в степах були дикі коні — тарпани (Зоол., 1957, 187);

— Ще за моєї пам’яті сайгаки, тарпани в степах водились (Гончар, І, 1959, 29);

*У порівн. — Ого-го-го, дуже ж ти гоноровита! Але знай одно: не прийдеш по добрій волі, як тарпана, на аркані поведемо (Добр., Очак. розмир, 1965, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарпан — тарпа́н іменник чоловічого роду, істота дикий кінь іст. Орфографічний словник української мови
  2. тарпан — див. кінь Словник синонімів Вусика
  3. тарпан — ТАРПА́Н, ТЕРПА́Н, а, ч. Дикий кінь. Близько ста років тому на півночі України в степах були дикі коні – тарпани (з навч. літ.); – Ще за моєї пам'яті сайгаки, тарпани в степах водились (О. Гончар); * У порівн. – Ого-го-го, дуже ж ти гоноровита!... Словник української мови у 20 томах
  4. тарпан — -а, ч. Вимерлий дикий кінь, предок свійського коня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тарпан — тарпа́н (тюрк.) дикий кінь. До 16 – 19 ст. Т. був досить поширений у Степу й Лісостепу Європи. Предок свійського коня. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. тарпан — Вимерлий вид ссавців ряду непарнокопитних, один із предків сучасного домашнього коня; вис. у холці бл. 1,3 м; винищений у 2-ій полов. XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія
  7. тарпан — КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КА розм., КОМО́НЬ заст.; КОНИ́СЬКО розм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НА розм., КОНИ́НА розм., КОНЯЧИ́НА розм., ПАТИ́КА зневажл., ШКІ́НЬКА діал. Словник синонімів української мови
  8. тарпан — Тарпан, -на м. Дикій конь. Екатер. у. Херс. г. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка