1. Словник синонімів української мови

тарпан

КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КА розм., КОМО́НЬ заст.; КОНИ́СЬКО розм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НА розм., КОНИ́НА розм., КОНЯЧИ́НА розм., ПАТИ́КА зневажл., ШКІ́НЬКА діал. (перев. худий або слабосилий, заморений); ДРАБИНЯ́К розм. (худий, з випнутими ребрами); ЛОША́К (молодий); ГРОМА́К діал. (баский); СКАКУ́Н (з високими біговими якостями); ЖЕРЕБЕ́ЦЬ, ЖЕ́РЕБ рідше, О́ГИР (некастрований самець); СТА́ДНИК діал. (плідник при табуні); МЕ́РИН розм. (кастрований); ТАРПА́Н (дикий); МУСТА́НГ (здичавіла тварина в Північній Америці); ДРАБА́НТ заст. (манежний). Зупиняється кінь. Понокав Іван: — Що, вже їхати лінь? — Смикнув за вудила, пришпорив шкапину... (І. Нехода); Карпо і Лаврін купили й собі по коняці (І. Нечуй-Левицький); Комоні ржуть, почувши дим війни (І. Кочерга); Приволікся конисько, як уже не раз, сам один додому (О. Кобилянська); Сліпа Гершкова шкапа, яку все село звало "великомучениця", була така байдужа до всього, що вже й не обганялась од мух (П. Козланюк); Цей їде сліпою кониною, той їде сліпою кониною (Лесь Мартович); Парубок всміхнувся і, подивившись на конячину, іронічно спитав: — Вона ж хоч вітер повезе? (В. Винниченко); Машталір той знай своїх патик поганя (Г. Квітка-Основ'яненко); Невеличка шкінька на лихому возі привезла до шпиталю болящого (Панас Мирний); Восени лошаки вже будуть на іподромах, виборюватимуть призи у великому дербі (О. Гончар); Сівши на таратайку, запряжену парою добрих громаків, торкнув (пан) рукою пишно вбраного кучера (О. Ільченко); Не у стайні, не в загоні, А на волі стригуни, Ех, і коні, скачуть коні, Буйногриві скакуни (М. Шеремет); Коні зовсім перестали пастися, збилися всі докупи: лошата з кобилами всередині, а жеребці оточили їх щільним колом (З. Тулуб); Колись це був добрий жереб, зараз він стояв старий, сухоребрий серед двору (С. Скляренко); Зіньків огир пролопотів галопом із двору (В. Кучер); — Ще за моєї пам'яті сайгаки, тарпани в степах водились (О. Гончар); Мустанги зграйно Пасуться між саван (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарпан — тарпа́н іменник чоловічого роду, істота дикий кінь іст. Орфографічний словник української мови
  2. тарпан — див. кінь Словник синонімів Вусика
  3. тарпан — ТАРПА́Н, ТЕРПА́Н, а, ч. Дикий кінь. Близько ста років тому на півночі України в степах були дикі коні – тарпани (з навч. літ.); – Ще за моєї пам'яті сайгаки, тарпани в степах водились (О. Гончар); * У порівн. – Ого-го-го, дуже ж ти гоноровита!... Словник української мови у 20 томах
  4. тарпан — -а, ч. Вимерлий дикий кінь, предок свійського коня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тарпан — тарпа́н (тюрк.) дикий кінь. До 16 – 19 ст. Т. був досить поширений у Степу й Лісостепу Європи. Предок свійського коня. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. тарпан — Вимерлий вид ссавців ряду непарнокопитних, один із предків сучасного домашнього коня; вис. у холці бл. 1,3 м; винищений у 2-ій полов. XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія
  7. тарпан — ТАРПА́Н, а, ч. Дикий кінь. Близько ста років тому на півночі України в степах були дикі коні — тарпани (Зоол., 1957, 187); — Ще за моєї пам’яті сайгаки, тарпани в степах водились (Гончар, І, 1959, 29); *У порівн. — Ого-го-го, дуже ж ти гоноровита!... Словник української мови в 11 томах
  8. тарпан — Тарпан, -на м. Дикій конь. Екатер. у. Херс. г. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка