твердиня
ТВЕРДИ́НЯ, і, ж.
1. перев. уроч. Те саме, що форте́ця.
Над самим лиманом стояла давня Генуезька твердиня з високими, довгими, темними стінами (Н.-Лев., 11, 1956, 219);
Брязне клинок об залізо кайданів, Піде луна по твердинях тиранів (Л. Укр., І, 1951, 126);
Вставлені в два ряди гармати захищали міцну твердиню (Кач., II, 1958, 455);
*Образно. Наступ на таємниці плазми розгорнувся широким фронтом. Але ця хистка, майже безтлінна матерія виявилася неприступною твердинею (Наука.., 8, 1962, 13).
2. чого або з означ., перен. Надійна опора, заслона, захист.
Мій брате могутній, Львове, Твердинею правди стій! (Забашта, Вибр., 1958, 92).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- твердиня — (укріплене місце проти зовнішніх нападів) фортеця, цитадель, кріпость, іст. тверджа. Словник синонімів Полюги
- твердиня — тверди́ня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- твердиня — див. ФОРТЕЦЯ; іст. замок; П. цитаделя, опліт, оплот; з. тверджа. Словник синонімів Караванського
- твердиня — див. укріплення Словник синонімів Вусика
- твердиня — [твеирдин'а] -н'і, ор. -неийу Орфоепічний словник української мови
- твердиня — ТВЕРДИ́НЯ, і, ж. 1. перев. уроч. Те саме, що форте́ця. Над самим лиманом стояла давня Генуезька твердиня з високими, довгими, темними стінами (І. Словник української мови у 20 томах
- твердиня — -і, ж. 1》 перев. уроч. Те саме, що фортеця. 2》 чого або з означ., перен. Надійна опора, заслона, захист. Великий тлумачний словник сучасної мови
- твердиня — ФОРТЕ́ЦЯ, ЦИТАДЕ́ЛЬ, ТВЕРДИ́НЯ перев. уроч., ТВЕ́РДЖА заст., КРІ́ПОСТЬ заст. Каффа поділяється на три частини: фортецю, або цитадель, місто й передмістя (З. Словник синонімів української мови
- твердиня — Твердиня, -ні ж. Твердыня, оплотъ. Благословен Господь, твердиня моя певна. К. Псал. 318. Словник української мови Грінченка