твердо

ТВЕ́РДО. Присл. до тверди́й 2-8, 11.

Черемош знизу шумів. Йому твердо було лежати на скелях і він перескакував з каменя на камінь (Коцюб., II, 1955, 340);

— Що за чортовиння! — прогомонів мій друг. — Ти розумієш, з боків і не просунеш веслом — твердо, а спереду вільно. Мабуть, вузесенький рівчачок (Досв., Вибр., 1959, 408);

Твердо гордий дуб стоїть: Ані лютії морози, Ані бурі, ні погрози Не змогли його звалить (Гр., І, 1963, 125);

— Для захисту своєї Радянської влади дозволу не беруть, — серйозно і твердо відповів [Бондар] (Стельмах, II, 1962, 190);

Член партії повинен: ..твердо і неухильно проводити в життя рішення партії, роз’яснювати масам політику партії (Статут КПРС, 1961, 4);

Багато малював [О. Довженко], особливо карикатур, і твердо вирішив перейти вчитися до архітектурного інституту (Довж., І, 1958, 18);

Хто в світу безоднях Віжки тримає в руках і керує розважно і твердо? (Зеров, Вибр., 1966, 191);

— Я думав, що Сомко вже твердо сів на гетьманстві, — а в нього душа щира, козацька, — так міркував я (П. Куліш, Вибр., 1969, 59);

Круста трохи напідпитку, але держиться ще досить твердо на ногах (Л. Укр., II, 1951, 390);

Товариш Данило веде батальйон.. морячків.., ідуть влад і твердо ставлять ногу (Ю. Янов., II, 1958, 194);

— Коли режисер ставить сценарія, — кажу я, — він мусить твердо засвоїти основну авторську думку (Ю. Янов., II, 1958, 23);

Передусім став [Хома] екзаменувати новоприбулих, чи твердо завчили вони напам’ять номери своїх автоматів та карабінів (Гончар, III, 1959, 326);

Перший раз тої ночі від нещасної смерті свого батька спав [Тарас] твердо (Ков., Світ.., 1960, 47).

◊ Стоя́ти тве́рдо на нога́х див. нога́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердо — тве́рдо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. твердо — пр., (казати) ясно, конкретно рішуче; (знати) добре; (кріпити) міцно' (спати) мулько; (стояти) непорушно, с. (у бою) на смерть і п. ф. від ТВЕРДИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. твердо — ТВЕ́РДО. Присл. до тверди́й 2–8, 11. Черемош знизу шумів. Йому твердо було лежати на скелях і він перескакував з каменя на камінь (М. Коцюбинський); – Що за чортовиння! – прогомонів мій друг. Словник української мови у 20 томах
  4. твердо — тве́рдо міцно: Я цікавий, чи старий твердо спить? Збудиться? Як думаєш? Не повинен. Що? (Нижанківський); Перш ніж будувати якісь там матримоніяльні пляни, треба твердо стати на ноги (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. твердо — Присл. до твердий 2-8), 11). Твердо стояти на своєму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. твердо — (мі́цно (тве́рдо)) трима́тися (держа́тися) на нога́х. 1. Не втрачати здатності нормально рухатися, ходити, працювати і т. ін. Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (М. Коцюбинський); Входить Круста, його вводить раб .. Фразеологічний словник української мови