твердо

пр., (казати) ясно, конкретно рішуче; (знати) добре; (кріпити) міцно' (спати) мулько; (стояти) непорушно, с. (у бою) на смерть і п. ф. від ТВЕРДИЙ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердо — тве́рдо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. твердо — ТВЕ́РДО. Присл. до тверди́й 2–8, 11. Черемош знизу шумів. Йому твердо було лежати на скелях і він перескакував з каменя на камінь (М. Коцюбинський); – Що за чортовиння! – прогомонів мій друг. Словник української мови у 20 томах
  3. твердо — тве́рдо міцно: Я цікавий, чи старий твердо спить? Збудиться? Як думаєш? Не повинен. Що? (Нижанківський); Перш ніж будувати якісь там матримоніяльні пляни, треба твердо стати на ноги (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. твердо — Присл. до твердий 2-8), 11). Твердо стояти на своєму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. твердо — (мі́цно (тве́рдо)) трима́тися (держа́тися) на нога́х. 1. Не втрачати здатності нормально рухатися, ходити, працювати і т. ін. Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (М. Коцюбинський); Входить Круста, його вводить раб .. Фразеологічний словник української мови
  6. твердо — ТВЕ́РДО. Присл. до тверди́й 2-8, 11. Черемош знизу шумів. Йому твердо було лежати на скелях і він перескакував з каменя на камінь (Коцюб., II, 1955, 340); — Що за чортовиння! — прогомонів мій друг. Словник української мови в 11 томах