1. Словник української мови в 11 томах

твердь

ТВЕРДЬ, і, ж., заст. Твердінь.

Летим ми за зоряну твердь (Сос., II, 1958, 483);

І знов почулися, немов залпи гармат, тяжкі мінні вибухи.. В уяві [Олега] малювалося, що й твердь острівця вже ворушиться під ногами (Ле, Клен. лист, 1960, 163).

Земна́ твердь — те саме, що Земна́ тверді́нь ( див. тверді́нь).

Він ще міг свій літак підбитий на земну посадити твердь, та обрав.. героїчну і славну смерть (Гонч., Вибр., 1959, 168);

Небе́сна твердь — небесне склепіння, небозвід, небо.

Вогонь злетів в небесну твердь (Перв., І, 1947, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердь — твердь іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. твердь — (земна) СУХОДІЛ; (небесна) склепіння, баня, сфера, ІД. небо; твердінь, тдерджа. Словник синонімів Караванського
  3. твердь — див. Земля Словник синонімів Вусика
  4. твердь — моск. суходіл суходіл, земля, твердінь, див. материк Словник чужослів Павло Штепа
  5. твердь — ТВЕРДЬ, і, ж., заст. Твердінь. Летим ми за зоряну твердь (В. Сосюра); І знов почулися, немов залпи гармат, тяжкі мінні вибухи .. В уяві [Олега] малювалося, що й твердь острівця вже ворушиться під ногами (Іван Ле); Коли ж зійшли на дощану хитаву твердь... Словник української мови у 20 томах
  6. твердь — -і, ж., заст. Твердінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. твердь — НЕ́БО (видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола), НЕБЕСА́ мн., поет., НЕБОЗВІ́Д, НЕБОКРА́Й поет., НЕБОСХИ́Л поет., НЕБОВИ́Д поет.; ТВЕРДІ́НЬ книжн., уроч., ТВЕРДЬ книжн., уроч. (перев. з означенням небесна). Словник синонімів української мови
  8. твердь — Твердь, -ді ж. Твердь. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. К. Псал. 43. Словник української мови Грінченка