1. Словник української мови в 11 томах

темнуватий

ТЕМНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи темний (у 1, 2 знач.).

Перед ним тільки вертілись німфи в якомусь дивному лісі в темнуватій печері, над тихою прозорою водою (Н.-Лев., III, 1956, 19);

Щось темнувате і легке, як тінь, заходило по йому [віконечку], забігало (Мирний, І, 1954, 321);

Темнуваті, аж чорні, кошлаті хмари запнули виднокруг суцільною завісою (Хижняк, Килимок, 1961, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темнуватий — темнува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. темнуватий — див. темний Словник синонімів Вусика
  3. темнуватий — ТЕМНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи темний (у 1, 2 знач.). Перед ним тільки вертілись німфи в якомусь дивному лісі в темнуватій печері, над тихою прозорою водою (І. Словник української мови у 20 томах
  4. темнуватий — -а, -е. Трохи темний (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. темнуватий — ТЕМНУВА́ТИЙ (трохи темний), ТЬМЯ́НИЙ, ТЕМНИ́СТИЙ розм., ТЕМНА́ВИЙ розм. Темнуваті, аж чорні, кошлаті хмари запнули виднокруг суцільною масою (А. Словник синонімів української мови
  6. темнуватий — Темнува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. темнуватий — Темнуватий, -а, -е Темноватый. Левиц. І. 163. Словник української мови Грінченка