темнувато
ТЕМНУВА́ТО. Присл. до темнува́тий.
Серед ясного дня в церкві було темнувато (Н.-Лев., III, 1956, 23);
Тут [у лісі] було затишно, темнувато (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 187).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- темнувато — темнува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- темнувато — Потемно, пітьма Словник чужослів Павло Штепа
- темнувато — ТЕМНУВА́ТО. Присл. до темнува́тий. Серед ясного дня в церкві було темнувато (І. Нечуй-Левицький); Тут [у лісі] було затишно, темнувато (М. Словник української мови у 20 томах
- темнувато — Присл. до темнуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- темнувато — Темнува́то, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)