темнувато

ТЕМНУВА́ТО. Присл. до темнува́тий.

Серед ясного дня в церкві було темнувато (Н.-Лев., III, 1956, 23);

Тут [у лісі] було затишно, темнувато (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темнувато — темнува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. темнувато — Потемно, пітьма Словник чужослів Павло Штепа
  3. темнувато — ТЕМНУВА́ТО. Присл. до темнува́тий. Серед ясного дня в церкві було темнувато (І. Нечуй-Левицький); Тут [у лісі] було затишно, темнувато (М. Словник української мови у 20 томах
  4. темнувато — Присл. до темнуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. темнувато — Темнува́то, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)