1. Словник української мови в 11 томах

темнішати

ТЕМНІ́ШАТИ, ає, недок.

1. Ставати темнішим.

Рівнина поволі темнішала, укриваючись присмерком (Кочура, Зол. грамота, 1960, 108);

Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза. Вже буряковий він, темнішає (Головко, II, 1957, 15);

Володимир іронічно посміхається, потім очі його темнішають, до нього повертається гнів (Довж., І, 1958, 125).

2. безос. Вечоріти, сутеніти.

Темнішає. Степи й лиман криються фіолетовою імлою (Н.-Лев., III, 1956, 306);

Надворі темнішає й темнішає. Знов здіймається щось таке, наче завірюха (Крим., Вибр., 1965, 393).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темнішати — темні́шати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. темнішати — див. смеркати Словник синонімів Вусика
  3. темнішати — ТЕМНІ́ШАТИ, ає, недок. 1. Ставати темнішим. Рівнина поволі темнішала, укриваючись присмерком (П. Кочура); Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза. Вже буряковий він, темнішає (А. Словник української мови у 20 томах
  4. темнішати — -ає, недок. 1》 Ставати темнішим. 2》 безос. Вечоріти, сутеніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. темнішати — НАХМУ́РИТИСЯ (стати похмурим, незадоволеним, сердитим), ПОХМУ́РИТИСЯ, НАСУ́ПИТИСЯ, СПОХМУРНІ́ТИ, ПОХМУРНІ́ТИ, ПОСУ́ПИТИСЯ, СХМУРНІ́ТИ рідше, НАСУ́МРИТИСЯ (НАСУ́РМИТИСЯ) розм., ПОТЕМНІ́ТИ підсил., НАСУРМА́ЧИТИСЯ підсил. розм., НАХМА́РИТИСЯ підсил. поет. Словник синонімів української мови
  6. темнішати — Темні́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. темнішати — Темнішати, -шаю, -єш гл. Дѣлаться темнѣе. Шейк. Словник української мови Грінченка