темп

ТЕМП, у, ч.

1. Ступінь швидкості виконання музичного твору.

Оркестр грав в шпаркому темпі, і звуки його якось надто швидко пропливали вулицею (Смолич, II, 1958, 38);

Він штовхнув під бік Кирушу.. й той наче пробудився, одразу змінив темп і удари балабайкою (Кучер, Трудна любов, 1960, 178);

// Ступінь швидкості виконання танцю, художнього читання тощо.

Вони [танцюючі] усе прискорювали темп, вабили один одного руками й очима,.. гойдались у танці, як чорні лебеді на хвилях (Коцюб., І, 1955, 376);

У кожного народу є свої особливі властивості і риси, темперамент, жестикуляція, ритм, темп.. Звідси у кожного народу в галузі мистецтва — своя «школа» (Про мист. театру, 1954, 342);

// Ступінь швидкості вимовляння слів у мовному потоці.

Темп мовлення залежить від тривалості окремих звуків і сукупності їх (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 206);

— Ти, шайтан турецький, — почав він таким тоном, мовби адмірал Янікоста і справді міг його чути в цей час, — проклятого чорта брат.. Вавілонський ти кухар, — читав він дедалі все енергійніше, в наростаючому темпі (Гончар, II, 1959, 52);

// У спорті — ступінь швидкості розмірених або повторюваних рухів, з яких складається та чи інша вправа.

— А як бути з такими снарядами, як кільця, на яких одним лише темпом нічого не вдієш? (В ім’я Вітч., 1954, 23).

2. Швидкість здійснення, виконання або інтенсивність розвитку чого-небудь.

В пекарні кипіла робота й святочним прискореним темпом сповняла весь дім (Коцюб., II, 1955, 359);

Високі темпи індустріалізації дали можливість нашій країні добитись велетенського промислового піднесення (50 р. Вел. Жовт. соц. рев., 1967, 29);

За темпами промислового розвитку й абсолютним рівнем виробництва Україна випереджає багато високорозвинутих капіталістичних країн (Ком. Укр., 6, 1966, 63);

// Швидкість перебігу дії, процесу, явища.

Надворі вітер притихав, а дощ лляв спокійнішим темпом (Коб., III, 1956, 191);

Може, тому, що полк зустрів наступаючу весну в поході, у бійців складалося враження, що саме поняття часу залежить від них, від темпу їхнього наступу (Гончар, III, 1959, 298);

Життя пішло своїм звичайним розміреним темпом (Збан., Єдина, 1959, 192).

Темп життя́ — хід, ритм життя.

Тут [у Чернівцях] і тепло і гарно. Темп життя багато тихіший, ніж у Львові (Л. Укр., V, 1956, 337).