темп

(від лат. temрus — час) — швидкість розгортання музичної тканини твору, яке визначається числом метричних долей в процесі виконання музики за одиницю часу. Точний розмір Т. визначається за допомогою метроному, а основний Т. твору — за допомогою спеціальних термінів італійською мовою (див. Додаток ХІ). Назви Т. також визначають характер руху (allegro, vivo, vivace, adagio, largo, мoderato,andante і т.д.). Серед словесних вказівок є позначення змін Т.: поступового уповільнення (rallentando, ritardando і т. ін.), прискорення(accelerando, stringendo і т. ін.) тощо. В джазовій музиці застосовуються терміни англійською мовою: fast-швидко, medium-помірно, slow — повільно, double time — вдвічи швидше, half tlme — вдвічи повільніше.Протягом усієї джазової п’єси звичайно витримується єдиний проголошений Т.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

темп — темп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
темп — У фоностилістиці може бути засобом увиразнення мовлення, досягнення певного стилістичного ефекту. Словник стилістичних термінів
темп — Швидкість; (життя) хід, ритм, пульс; темпо. Словник синонімів Караванського
темп — ТЕМП, у, ч. 1. Ступінь швидкості виконання музичного твору. Оркестр грав в шпаркому темпі, і звуки його якось надто швидко пропливали вулицею (Ю. Смолич); Він штовхнув під бік Кирушу .. й той наче пробудився, одразу змінив темп і удари балабайкою (В. Словник української мови у 20 томах
темп — -у, ч. 1》 Ступінь швидкості виконання музичного твору. || Ступінь швидкості виконання танцю, художнього читання тощо. || Ступінь швидкості вимовляння слів у мовному потоці. Великий тлумачний словник сучасної мови
темп — (італ. tempo, від лат. tempus – час) 1. Ступінь швидкості (руху, розвитку тощо). 2. Швидкість, з якою виконується музичний твір. 3. Швидкість мови, яка вимірюється кількістю виголошуваних складів за секунду. Словник іншомовних слів Мельничука
темп — Співчинник (елемент) музичного твору, який визначає швидкість виконання; входить до визначення поняття агоніки. Універсальний словник-енциклопедія
темп — ШВИ́ДКІСТЬ (руху, переміщення, поширення чогось і т. ін.), СТРІ́МКІСТЬ, БИСТРОТА́, ХІД, ХОДА́, ПОГІ́Н розм., СКО́РІСТЬ, ТЕМП (дії, процесу, виконання чогось тощо). Словник синонімів української мови
темп — Темп, -пу; те́мпи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
темп — ТЕМП, у, ч. 1. Ступінь швидкості виконання музичного твору. Оркестр грав в шпаркому темпі, і звуки його якось надто швидко пропливали вулицею (Смолич, II, 1958, 38); Він штовхнув під бік Кирушу.. Словник української мови в 11 томах