1. Словник української мови в 11 томах

тертиця

ТЕ́РТИЦЯ, і, жін., діал. Дошка.

Коло тартака складені купи претовстих колодок ялини та тертиць (Нечуй-Левицький, II, 1956, 392);

Серед хати з тертиць збитий, Білим обрусом прикритий, Вмаєний квітками стіл (Іван Франко, XII, 1953, 387).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тертиця — Те́ртиця: Те́рти́ця: — дошка [5;7;14;26;44-1;I,IV,V,VI,XII] — різана дошка або рейка [21] — тонка й довга дошка [1;X] Словник з творів Івана Франка
  2. тертиця — див. ДОШКА; тартиця. Словник синонімів Караванського
  3. тертиця — ТЕ́РТИ́ЦЯ, і, ж., діал. Дошка. Коло тартака складені купи претовстих колодок ялини та тертиць (І. Нечуй-Левицький); Серед хати з тертиць збитий, Білим обрусом прикритий, Вмаєний квітками стіл (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. тертиця — Дошка Словник застарілих та маловживаних слів
  5. тертиця — -і, ж., діал. Дошка. Великий тлумачний словник сучасної мови