тетеря
ТЕТЕ́РЯ¹, і, ж.
1. Те саме, що тетеру́к, тете́рка 1.
Тетеря й рябчик, що колись, Було, і ліку їм не знали, Як мир намножився, кудись У інший край позалітали (Щог., Поезії, 1958, 359);
В Карпатських і Кримських горах можна зустріти.. з птахів — тетерів [тетер], рябчиків, глухарів, лебедів (Цюпа, Україна.., 1960, 88);
*У порівн. Глухий, як тетеря (Укр.. присл.., 1955, 300).
2. перен., розм. Про нерозумну або вайлувату, неповоротку людину.
Горпині вона [наймичка] зразу не подобалася. «Ну вибрав тетерю», — подумала вона.. Роботи то з неї як з козла молока, гладка, неповоротка, нечупарна (Мирний, І, 1954, 232);
— Директор троса до колодязя ніяк не випише. Посікся, порвався, днями як зачепило мого тетерю, мало з цебром в колодязь не потягло! (Гончар, Тронка, 1963, 16).
◊ Глуха́ (чо́ртова і т. ін.) тете́ря, лайл. — про глуху, ледачу й т. ін. людину.
— Та це вчитель? — питає [Прокіп]. — Глуха тетеря… не чув мов (Тесл., Вибр., 1950, 42);
— А ти ж чого мовчиш, чортова тетеря? — враз почулось над головами вершників, і крива ломака полетіла в Прілого (Панч, Гомон. Україна, 1954, 59).
ТЕТЕ́РЯ², і, ж.
1. Страва з борошна та пшона.
Тетерю варили з борошна пополам з пшоном і вчиняли розчиною, як і тісто на хліб (Стор., І, 1957, 266);
На столі з’явилися ковбаси, миски галушок, бринзи, саламахи, пшоняної тетері, смаженої риби, солоних огірків та інші улюблені козацькі страви (Тулуб, Людолови, І, 1957, 461).
2. Страва із сухарів або хліба з водою, сіллю, цибулею та олією.
Так отам ми пополюєм, Може, що і загорюєм, Де ласіше за тетерю На козацькую вечерю (Манж., Тв., 1955, 169);
На столі, накритому скатеркою, стояла миска з тетерею (Панч, Гомон. Україна, 1954, 23).
ТЕТЕРЯ́, я́ти, с. Пташа тетерки.
Він [ведмідь] зігнав виводок молодих тетерят і з жалем споглядав, як здіймалась угору ляклива зграя (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 67).
Значення в інших словниках
- Тетеря — Тете́ря прізвище Орфографічний словник української мови
- тетеря — див. вайлуватий; дурний Словник синонімів Вусика
- тетеря — ТЕТЕ́РЯ¹, і, ж. 1. Те саме, що тетеру́к, тете́рка. 1. Тетеря й рябчик, що колись, Було, і ліку їм не знали, Як мир намножився, кудись У інший край позалітали (Я. Щоголів); В Карпатських і Кримських горах можна зустріти .. Словник української мови у 20 томах
- тетеря — I -і, ж. 1》 Те саме, що тетерук, тетерка 1). 2》 перен., розм. Про нерозумну або вайлувату, неповоротку людину. II -і, ж., кул. 1》 Страва з борошна та пшона. 2》 Страва із сухарів або хліба з водою, сіллю, цибулею та олією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Тетеря — (Моржковський, Мошковський) Павло, бл. 1620-71, укр. козацький діяч, гетьман Правобережної України (1663-65); учасник Хмельниччини, переяславський полковник (1653-58); дипломатичні місії за дорученням гетьманів Б. Хмельницького, І. Виговського... Універсальний словник-енциклопедія
- тетеря — глуха́ тете́ря, зневажл. Людина, яка погано чує, недочуває. Ще буду дідом — глухою тетерею, Не чутиму дзвонове “бев” та “бев”! (В. Бичко); — Той хам, пан доктор, вдає з себе глуху тетерю: дивиться їй нахабно у вічі й хоч би бровою тобі повів!... Фразеологічний словник української мови
- тетеря — ТЕТЕРУ́К (ТЕТЕРЮ́К) (лісовий птах ряду курячих), ТЕ́ТЕРЕВ, ТЕТЕРВА́К, ТЕТЕ́РЯ, КОСА́Ч, КО́ГУ́Т діал. Тисячі слідів куріпок, тетеруків, зайців вимережили сніг по долині (І. Багмут); Луна йому сто раз одповідає, Тетерюків полохаючи зграї (М. Словник синонімів української мови
- тетеря — Тете́ра = тете́ря тете́ря, -рі, -рі, -рею; -те́рі, -те́р тетеря́, -ря́ти, -ря́ті, -ря́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)