1. Словник синонімів української мови

тетеря

ТЕТЕРУ́К (ТЕТЕРЮ́К) (лісовий птах ряду курячих), ТЕ́ТЕРЕВ, ТЕТЕРВА́К, ТЕТЕ́РЯ, КОСА́Ч, КО́ГУ́Т діал. Тисячі слідів куріпок, тетеруків, зайців вимережили сніг по долині (І. Багмут); Луна йому сто раз одповідає, Тетерюків полохаючи зграї (М. Рильський); Тетерев живе на більшій частині Європи, а також у Південній і Середній Азії (В. Гжицький); Тетеря й рябчик, що колись, Було, і ліку їм не знали, Як мир намножився, кудись У інший край позалітали (Я. Щоголів); На лісових проталинах токували вже ранніми ранками глухарі і косачі (В. Гжицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Тетеря — Тете́ря прізвище Орфографічний словник української мови
  2. тетеря — див. вайлуватий; дурний Словник синонімів Вусика
  3. тетеря — ТЕТЕ́РЯ¹, і, ж. 1. Те саме, що тетеру́к, тете́рка. 1. Тетеря й рябчик, що колись, Було, і ліку їм не знали, Як мир намножився, кудись У інший край позалітали (Я. Щоголів); В Карпатських і Кримських горах можна зустріти .. Словник української мови у 20 томах
  4. тетеря — I -і, ж. 1》 Те саме, що тетерук, тетерка 1). 2》 перен., розм. Про нерозумну або вайлувату, неповоротку людину. II -і, ж., кул. 1》 Страва з борошна та пшона. 2》 Страва із сухарів або хліба з водою, сіллю, цибулею та олією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. Тетеря — (Моржковський, Мошковський) Павло, бл. 1620-71, укр. козацький діяч, гетьман Правобережної України (1663-65); учасник Хмельниччини, переяславський полковник (1653-58); дипломатичні місії за дорученням гетьманів Б. Хмельницького, І. Виговського... Універсальний словник-енциклопедія
  6. тетеря — глуха́ тете́ря, зневажл. Людина, яка погано чує, недочуває. Ще буду дідом — глухою тетерею, Не чутиму дзвонове “бев” та “бев”! (В. Бичко); — Той хам, пан доктор, вдає з себе глуху тетерю: дивиться їй нахабно у вічі й хоч би бровою тобі повів!... Фразеологічний словник української мови
  7. тетеря — Тете́ра = тете́ря тете́ря, -рі, -рі, -рею; -те́рі, -те́р тетеря́, -ря́ти, -ря́ті, -ря́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тетеря — ТЕТЕ́РЯ¹, і, ж. 1. Те саме, що тетеру́к, тете́рка 1. Тетеря й рябчик, що колись, Було, і ліку їм не знали, Як мир намножився, кудись У інший край позалітали (Щог., Поезії, 1958, 359); В Карпатських і Кримських горах можна зустріти.. Словник української мови в 11 томах