1. Словник української мови в 11 томах

тиляги

ТИЛЯГИ́, íв, мн., заст. Лати.

— Бач, у яких пани кармазинах, які тиляги під золотом та під сріблом понадівали! (П. Куліш, Вибр., 1969, 165);

Зранку.. якісь полупанки в срібних тилягах на баских і убраних конях роз’їжджали геть по околиці (Стор., І, 1957, 370).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиляги — тиляги́ множинний іменник лати Орфографічний словник української мови
  2. тиляги — ТИЛЯГИ́, і́в, мн., заст. Лати. – Бач, у яких пани кармазинах, які тиляги під золотом та під сріблом понадівали! (П. Куліш); Зранку .. якісь полупанки в срібних тилягах на баских і убраних конях роз'їжджали геть по околиці (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
  3. тиляги — -ів, мн., заст. Лати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тиляги — Тиляги́, -гів м. Куяки, латы изъ желѣзныхъ или серебряныхъ дощечекъ, нашитыхъ на бархатѣ, сукнѣ или кожѣ. К. ЧР. 427. Червониї тиляги під сребром, під златом на себе надіває. Лукаш. 42. Тиляги під золотом та під сріблом понадівали. К. ЧР. 332. Словник української мови Грінченка