1. Словник української мови в 11 томах

титла

ТИ́ТЛА, и, ж. Те саме, що ти́тло.

Прочитайте знову Тую славу. Та читайте Од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми, Все розберіть… (Шевч., I, 1963, 333);

*Образно. І в тишині, у тьмі, без світла Шукаю олівець, папір — Півслова, натяк, перша титла, Осколок неба, промінь зір… (Дор., Тобі, народе.., 1959, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. титла — Знак скорочення в церковнослов'янському письмі [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. титла — ти́тла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. титла — И, ж. Надрядковий знак над скороченим словом або над буквою, вжитою в значенні цифри в древній та середньовічній писемності (грецькій, латинській, слов'янській). Вам треба — я можу за вітром Літерами загубитись між тител. Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. титла — ТИ́ТЛА, и, ж. Те саме, що ти́тло. Прочитайте знову Тую славу. Та читайте Од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми, Все розберіть... (Т. Шевченко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. титла — -и, ж. Те саме, що титло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. титла — до ти́тли й ко́ми. Цілком, повністю; до найменших дрібниць. Воістину чотири дні трудився (Тарас) в поті чола, і все заради того, щоб зрозуміли його до титли й коми не тільки рідні люди, а й ці пани (Василь Шевчук). Фразеологічний словник української мови