товпитися

ТО́ВПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. то́впляться; недок.

1. тільки мн. Скупчуючись в одному місці, збиваючись докупи, створювати натовп, юрбу; стояти, топтатися натовпом, юрбою.

Серед клуні дружки почали танці. Коло обох широких дверей товпилась велика сила народу з цілого села (Н.-Лев., III, 1956, 75);

На рогах ринку товпилися купи народу, гомоніли промови, лунали голосні оклики (Фр., VI, 1951, 338);

Хлопці й дівчата, що стояли в хаті, сиділи на лавках і товпилися в сінях, тихо гомоніли (Кучер, Прощай.., 1957, 79);

Знайомі Килигеєві дядьки в кудлатих чабанських шапках товпляться край дороги (Гончар, II, 1959, 11);

*Образно. Я ще раз глянув на чудовий амфітеатр гір: гори товпились кругом могили (Н.-Лев., II, 1956, 386);

// перен. Виникати, з’являтися безладно у великій кількості (про думки, плани, мрії і т. ін.).

Думки за думками, невеселі, образливі товпилися в його голові й давили одна другу (Вас., І, 1959, 97);

Яшка замовкає, озираючись. В його голові товпляться плани — один фантастичніший од другого — бігти, стріляти, рятуватися! (Ю. Янов., 1, 1954, 234).

2. Ходити, рухатися на невеликому просторі близько один від одного, торкаючись, штовхаючи один одного.

Скрізь народ товпиться; під боки його штовхають; неборак тілько сопе! (П. Куліш, Вибр., 1969, 172);

Біля кліті [рудні] було, як завжди, ясно, світло, привітно. Тільки робітники напружено товпилися, збившись поміж вагонеток, і намагалися бочком, один поперед одного, протиснутись уперед, ближче до кліті (Досв., Вибр., 1959, 199);

Зараз ця фотокартка ходила в бійців по руках. Біля столу аж товпляться. Усім хлопець подобався дуже (Головко, І, 1957, 278);

Люди товпилися біля автобусної каси (Томч., Готель.., 1960, 229);

// Іти кудись, до чогось, скупчуючись, або рухатися в натовпі, натовпом.

Машина свистить, і ми товпимось до вікна. Це наш роз’їзд, треба вилазити (Коцюб., II, 1955, 235);

[Ключар:] Не товптесь! Я казав вам: по черзі! Не всі гуртом! Гей, вижену назад! (Л. Укр., II, 1951, 479);

Всі товпляться туди [на майдан], і кожний хоче в сотий раз щось почути (Ю. Янов., IV, 1959, 27);

З криком, галасом і сміхом всі товпилися швидше геть (Смолич, II, 1958, 73).