того
ТОГО́.
1. присл., розм. Уживається як співвідносне слово із сполучником щ о з причиновим значенням; тому.
І ти заплакала! Чого? того, що тяжко полюбила Микиту бідного.. Диво дивнеє на світі З тим серцем буває! (Шевч., II, 1963, 99);
Чого ж тепер вони такі Смутні та невеселі? Того, що серце їм гризе І сором і досада. Здається, гори всі кругом Гукають: «Зрада, зрада!..» (Л. Укр., І, 1951, 358).
2. част., у знач. присудка, розм. Уживається на означення дій, властивостей, стану, перев. якоюсь мірою негативних.
— І в кого ж ти їх [патрони] поцупив? — з веселим докором дивиться на чоловіка. — Свириде Яковлевичу, а ти ж нікому?.. — благає віддано собачими очима. — Нікому. — В Ларіона Денисенка я їх… того. В тій кімнаті, де святий живе (Стельмах, II, 1962, 316);
— Ну, це вже ви того… — прокинувся рибалка. — Це брехня. — А хіба тобі не однаково, — гаряче обізвався хазяїн трамбака (Ю. Янов., II, 1958, 85);
Офіцери тим часом роздумували над тим, що полковник Шредер таки зовсім з’їхав з глузду. Він вже давно був «того», але ніхто не передбачав, що його так нагло візьме (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 385).
Значення в інших словниках
- Того — То́го іменник середнього роду держава Орфографічний словник української мови
- того — ТОГО́. 1. присл., розм. Уживається як співвідносне слово із сполучником щ о з причиновим значенням; тому. І ти заплакала! Чого? Того, що тяжко полюбила Микиту бідного .. Диво дивнеє на світі З тим серцем буває! (Т. Словник української мови у 20 томах
- того — Хоч того самого, аби в другу миску. Жарт, коли хотів би ще з'їсти, але нема чого. Приповідки або українсько-народня філософія
- того — 1》 присл., розм.Уживається як співвідносне слово із спол. що з причиновим значенням: тому. 2》 част., у знач. присудка, розм. Уживається на означення дій, властивостей, стану, перев. якоюсь мірою негативних. Великий тлумачний словник сучасної мови
- того — ТОМУ́ (внаслідок чого-небудь); ЧЕ́РЕЗ ТЕ, ТОГО́ розм., ЗАТИ́М розм., ТИМ розм. Непомітні оку і тому надзвичайно небезпечні мілини оточували їх (З. Словник синонімів української мови
- того — Того́ 1) мѣст. Род. пад. отъ той, те. 2) сз. Потому, оттого. Того ж жиди і свинини не їдять. Драг. 4. А чого стало тепло?... — Того, що весна настала. Ком. II. 45. Словник української мови Грінченка