1. Приповідки або українсько-народня філософія

того

Хоч того самого, аби в другу миску.

Жарт, коли хотів би ще з'їсти, але нема чого.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Того — То́го іменник середнього роду держава Орфографічний словник української мови
  2. того — ТОГО́. 1. присл., розм. Уживається як співвідносне слово із сполучником щ о з причиновим значенням; тому. І ти заплакала! Чого? Того, що тяжко полюбила Микиту бідного .. Диво дивнеє на світі З тим серцем буває! (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. того — 1》 присл., розм.Уживається як співвідносне слово із спол. що з причиновим значенням: тому. 2》 част., у знач. присудка, розм. Уживається на означення дій, властивостей, стану, перев. якоюсь мірою негативних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. того — ТОМУ́ (внаслідок чого-небудь); ЧЕ́РЕЗ ТЕ, ТОГО́ розм., ЗАТИ́М розм., ТИМ розм. Непомітні оку і тому надзвичайно небезпечні мілини оточували їх (З. Словник синонімів української мови
  5. того — ТОГО́. 1. присл., розм. Уживається як співвідносне слово із сполучником щ о з причиновим значенням; тому. І ти заплакала! Чого? того, що тяжко полюбила Микиту бідного.. Диво дивнеє на світі З тим серцем буває! (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  6. того — Того́ 1) мѣст. Род. пад. отъ той, те. 2) сз. Потому, оттого. Того ж жиди і свинини не їдять. Драг. 4. А чого стало тепло?... — Того, що весна настала. Ком. II. 45. Словник української мови Грінченка