тонкошкірий
ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, а, е.
1. Який має тонку шкіру або шкірку, шкуру або шкурку.
Закуски з помідорів готують з червоних стиглих плодів з круглою поверхнею, бо вони більш м’ясисті і тонкошкірі (Укр. страви, 1957, 37);
Ми довго плавали, ми бачили увіч Гарячі кактуси, банани тонкошкурі, Легку блакить лагун на чорнім фоні бурі І темну, як графіт, над океаном ніч (Рильський, І, 1956, 145);
Підмазана, тонкошкура жіночка, її голос, яким говоряться банальні, незначущі слова, на якийсь час заволоділи мозком, затиснули серце (Ле, Міжгір’я, 1953, 55).
2. перен. Слабий, легко вразливий, надто чутливий.
— Тонкошкірий ти, Тарасе, інтелігент. Покритикували, а він і з лиця змінився (Збан., Малин. дзвін, 1958, 50);
— Чи я схожий на.. тонкошкірого дженджика, який валяється на траві і їздить через день до лісу, щоб послухати пташиного співу! (Загреб., Шепіт,1966, 206).
Значення в інших словниках
- тонкошкірий — тонкошкі́рий прикметник Орфографічний словник української мови
- тонкошкірий — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
- тонкошкірий — ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, а, е. 1. Який має тонку шкіру або шкірку, шкуру або шкурку. Закуски з помідорів готують з червоних стиглих плодів з круглою поверхнею, бо вони більш м'ясисті і тонкошкірі (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- тонкошкірий — тонкошкурий, -а, -е. 1》 Який має тонку шкіру або шкірку, шкуру або шкурку. 2》 перен. Слабий, легко вразливий, надто чутливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тонкошкірий — ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ) (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУ́ЛИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ. Словник синонімів української мови