тонкошкірий
ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, а, е.
1. Який має тонку шкіру або шкірку, шкуру або шкурку.
Закуски з помідорів готують з червоних стиглих плодів з круглою поверхнею, бо вони більш м'ясисті і тонкошкірі (з наук.-попул. літ.);
Ми довго плавали, ми бачили увіч Гарячі кактуси, банани тонкошкурі, Легку блакить лагун на чорнім фоні бурі І темну, як графіт, над океаном ніч (М. Рильський);
Підмазана, тонкошкура жіночка, її голос, яким говоряться банальні, незначущі слова, на якийсь час заволоділи мозком, затиснули серце (Іван Ле).
2. перен. Слабий, легко вразливий, надто чутливий.
– Тонкошкірий ти, Тарасе, інтелігент. Покритикували, а він і з лиця змінився (Ю. Збанацький);
– Чи я схожий на .. тонкошкірого дженджика, який валяється на траві і їздить через день до лісу, щоб послухати пташиного співу! (П. Загребельний).
Значення в інших словниках
- тонкошкірий — тонкошкі́рий прикметник Орфографічний словник української мови
- тонкошкірий — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
- тонкошкірий — тонкошкурий, -а, -е. 1》 Який має тонку шкіру або шкірку, шкуру або шкурку. 2》 перен. Слабий, легко вразливий, надто чутливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тонкошкірий — ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ) (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУ́ЛИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ. Словник синонімів української мови
- тонкошкірий — ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, а, е. 1. Який має тонку шкіру або шкірку, шкуру або шкурку. Закуски з помідорів готують з червоних стиглих плодів з круглою поверхнею, бо вони більш м’ясисті і тонкошкірі (Укр. Словник української мови в 11 томах