тонкошкірий

ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ) (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУ́ЛИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ. Його думки швидше мінялись і щоразу мінявся і настрій, як це буває у вразливої і м'якої натури (О. Донченко); Запаси їжі й води виходять, люди відчувають злість і стають уразливі. Їх дратує кожна дрібниця (Ю. Яновський); У трупі були талановиті актори, до яких Замичківський потягнувся всією сприйнятливою душею (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонкошкірий — тонкошкі́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тонкошкірий — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  3. тонкошкірий — ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, а, е. 1. Який має тонку шкіру або шкірку, шкуру або шкурку. Закуски з помідорів готують з червоних стиглих плодів з круглою поверхнею, бо вони більш м'ясисті і тонкошкірі (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. тонкошкірий — тонкошкурий, -а, -е. 1》 Який має тонку шкіру або шкірку, шкуру або шкурку. 2》 перен. Слабий, легко вразливий, надто чутливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тонкошкірий — ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, а, е. 1. Який має тонку шкіру або шкірку, шкуру або шкурку. Закуски з помідорів готують з червоних стиглих плодів з круглою поверхнею, бо вони більш м’ясисті і тонкошкірі (Укр. Словник української мови в 11 томах