трава

ТРАВА́, и, ж.

1. Рослина з однорічними зеленими м’якими пагінцями, які не дерев’яніють.

Іду шляхом; сонце сяє, Вітер з травами говоре; Перед мною і за мною Степ колишеться, як море (Щог., Поезії, 1958, 106);

Повідає [прадід] Данилкові казки й приказки, як зветься кожна трава і яка квітка на яку користь (Ю. Янов., II, 1958, 186);

Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров (Мал., Серце.., 1959, 110);

Багаторічні та однорічні трави; Стебло трави;

// збірн.

Над річкою, в чистім полі, Могила чорніє; Де кров текла козацькая, Трава зеленіє (Шевч., І, 1963, 45);

На лугах іще трава не кошена, У полях красуються жита (Воронько, Тепло.., 1959, 150);

// Уживається в складі наукових і народних назв таких рослин.

Не сон-трава на могилі Вночі процвітає, То дівчина заручена Калину сажає (Шевч., І, 1951, 386);

— Але спогадайте про неньку свою, Про вічне над нею закляття: Коли вже останніх синів похова, Похилиться з туги і тирса-трава! (Стар., Поет. тв., 1958, 206);

Жовтий-прежовтий метелик мов дражнився: сяде на буркун-траву й гойдається, а коли до нього підійдеш — летить собі геть (Ю. Янов., І, 1954, 104);

Трохи вище, на схилі, починався вже ліс, де у тіняві з-під крайніх кущів виглядала трава-копитняк (Мур., Бук. повість, 1959, 305);

Морська трава; Суданська трава; Шовкова трава;

// Зелений покрив землі з таких рослин.

Обідали добрі молодці на траві (П. Куліш, Вибр., 1969, 147);

Літом крутили [кіно] прямо надворі, в садку. Глядачі розлягалися прямісінько на траві (Тют., Вир, 1964, 40);

// перен. Про кого-небудь скромного, нічим не помітного, про щось незначне, скороминуще.

— Ще, може, коли-небудь і нас хто згадає… — Таких, як ми, не згадують, — пробубонів Корній.. — Ми — трава (Гончар, Тронка, 1963, 56);

Чи хоче, не хоче, — старе істліва. Лиш Правда є вічна, а то все трава (Тич., II, 1957, 222).

Лікува́льні (ліка́рські, цілю́щі і т. ін.) тра́ви — рослини, які мають лікувальні, цілющі властивості.

Старий лікар сушив на плиті якісь лікувальні трави (Грим., Син.., 1950, 113);

Повітовим лікарям ніяких асигнувань у ті часи не відпускалось, і їм нерідко доводилося обмежуватись застосуванням лікарських трав, збираних по лісах і балках (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 25);

Дружинами, загонами, — Ой, скільки справ! — Збираєм цілі тонни ми Цілющих трав (Нех., Ми живемо.., 1960, 92).

◊ Зро́шувати (зроси́ти) [вла́сною (своє́ю)] кро́в’ю тра́ви див. зро́шувати;

Кістки́ траво́ю поросли́ (поросту́ть) див. пороста́ти;

Ни́жче трави́ ходи́ти; Ни́жчий [від] трави́, тихі́ший (ти́хший) [від] води́; Тихі́ший (ти́хший) [від] води́, ни́жчий [від] трави́ — про того, хто поводиться дуже скромно, виявляє покірність, є тихим, непомітним.

Тверезий — він був тихший води, нижчий трави (Мирний, III, 1954, 87);

Присмирів відтоді Віктор. Став тихіший від води, нижчий від трави (Речм., Твій побратим, 1962, 9);

— Якби тебе чоловік бив, або знущався з тебе.., а то ж він перед тобою нижче трави ходить! (Л. Янов., І, 1959, 183);

Порости́ траво́ю — давно перестати жити, загинути, лежати в могилі.

— Нема Кирдяги. — А Прокопович? — І Прокоповича, і Череватого, і Нареченого, і Демида.. Погуляли, хай царствують… — Поросли травою (Довж., І, 1958, 265);

Сте́жка (дорі́жка і т. ін.) поросла́ траво́ю див. пороста́ти;

Хоч трава́ не рости́ — цілком байдуже.

[Коваленко:] Завзятий конюх у тебе, Іване Петровичу. Шкода тільки, що він лише за свій колгосп думає, а далі хоч трава не рости! (Мам., Тв., 1962, 483);

Як ви́росте трава́ на помо́сті — ніколи.

— Не вбивайсь, паніматко, — каже тоді Петро, — може, ще все гаразд буде.. Кирило, може, хутко й вернеться. — Як виросте трава на помості, — шепче сама собі сестра Кирилова (П. Куліш, Вибр., 1969, 137);

Як трава́ — несмачний (про їжу).

— Погана у тебе й яєшня! Як трава! Мов я віл, що ти мене травою годуєш! (Мирний, І, 1954, 297).

2. перев. мн., розм. Настій, відвар і т. ін. з лікарських рослин або самі ці рослини, що їх застосовують як ліки.

Які села прохожала [проходила] — Болящих питала, І травами напувала І всім помагала (Шевч., І, 1951, 537);

— Вони, як могли, лікували його [пораненого], прикладали до рани різні трави (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 11).