1. Словник української мови в 11 томах

турити

ТУ́РИТИ, рю, риш, недок., ТУРНУ́ТИ, ну́, неш́, док., перех., розм. Гнати, проганяти.

Нагоничі йшли в облогу, здіймали галас, колошкали вовка, підводили його з лігвища, турили на мисливців (Загреб., Шепіт, 1966, 222);

— Ото як турнули мене з кондукторів, заходився я торгувати (Гр., II, 1963, 280);

— Тільки турнули тоді петроградці царя Миколу.., то за кілька днів і вся імперія його розвалилась (Головко, II, 1957, 616).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турити — ту́рити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. турити — див. виганяти; нести; штовхати Словник синонімів Вусика
  3. турити — ТУ́РИТИ, рю, риш, недок. ТУРНУ́ТИ, ну́, неш́, док., кого, розм. Гнати, проганяти. Нагоничі йшли в облогу, здіймали галас, колошкали вовка, підводили його з лігвища, турили на мисливців (П. Словник української мови у 20 томах
  4. турити — -рю, -риш, недок., турнути, -ну, -неш, док., перех., розм. Гнати, проганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. турити — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. турити — Турити, -рю, -риш гл. Гнать. Чуб. II. 286. Ігнатко безп'ятко з гори свині турить. Ном. № 224, стр. 297. Словник української мови Грінченка