тьмаритися
ТЬМА́РИТИСЯ, риться; наказ. сп. тьма́рся, тьма́ртеся; недок.
1. Ставати темним, темнішати.
Тьмарилось сине небо. Над землею насувались тихою задумою присмерки (Вас., І, 1959, 267);
Бордові хмари попеліли, тьмарились (Тют., Вир, 1964, 543);
// перен. Втрачати яскравість, свіжість.
Від.. побоїв поволі тьмарилася її [Уляни] здорова сільська краса (Тют., Вир, 1964, 7).
2. перен. Робитися смутним, похмурим.
— А може, якось обійдеться, Дмитре? — тьмариться погляд у чоловіка (Стельмах, II, 1962, 323).
3. перен., перев. у сполуч. із сл. свідомість. Втрачати ясність, чіткість сприйняття; доходити до стану, близького до запаморочення.
Свідомість тьмариться від болю.
Тьма́риться в оча́х (в голові́), безос.; Тьма́риться в оча́х світ — хтось втрачає ясність, чіткість сприйняття; перебуває в стані, близькому до запаморочення.
Хміль накочувався на нього хвилями. В голові то зовсім тьмарилось, то раптом дещо прояснювалось (Коз., Блискавка, 1962, 5);
В Сашка вже боліли і ноги, і руки, і спина, в очах аж тьмарилося (Смолич, Світанок.., 1953, 33);
Гарвасій вдивляється в риси знайомі, І раптом в очах йому тьмариться світ (Перв., II, 1958, 372).
◊ Ро́зум тьма́риться (тьма́рився) див. ро́зум.
Значення в інших словниках
- тьмаритися — тьма́ритися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тьмаритися — [т'мариетиес'а] -риец':а Орфоепічний словник української мови
- тьмаритися — ТЬМА́РИТИСЯ, риться; наказ. сп. тьма́рся, тьма́ртеся; недок. 1. Ставати темним, темнішати. Тьмарилось сине небо. Над землею насувались тихою задумою присмерки (С. Васильченко); Бордові хмари попеліли, тьмарились (Григорій Тютюнник); // перен. Словник української мови у 20 томах
- тьмаритися — -риться; наказ. сп. тьмарся; тьмартеся; недок. 1》 Ставати темним, темнішати. || перен. Втрачати яскравість, свіжість. 2》 перен. Робитися смутним, похмурим. 3》 перен., перев. у сполуч. зі сл. свідомість. Втрачати ясність, чіткість сприйняття; доходити до стану, близького до запаморочення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тьмаритися — світ (в оча́х (пе́ред очи́ма)) тьма́риться (темні́є, ме́ркне, му́титься) / потьма́ри́вся (потемні́в, поме́рк, помути́вся). 1. кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані запаморочення, втрачає чіткість сприйняття дійсності (від удару, болю і т. ін.). Фразеологічний словник української мови
- тьмаритися — ТЕМНІ́ТИ (ставати темним, темнішим), ЗАТЕ́МНЮВАТИСЯ, ЗАТЕМНЯ́ТИСЯ, ТЬМА́РИТИСЯ, ТЬМИ́ТИСЯ заст.; ТЕМНІ́ШАТИ (ставати темнішим); МЕ́РКНУТИ (МЕ́РКТИ) (поступово втрачати яскравість); ПРИТЕ́МНЮВАТИСЯ, ПРИТЕМНЯ́ТИСЯ, ПРИТЬМА́РЮВАТИСЯ розм. (трохи). — Док. Словник синонімів української мови