тітка
ТІ́ТКА, и, ж.
1. Сестра батька або матері.
Мати наша вмерла молодою. Я зостався у сповиточку, і випестила мене батькова сестра, а моя тітка, стара Мокрина (Вовчок, VI, 1956, 297);
Раз, а інколи й двічі на рік прибувала до нас десь із-під Миргорода наша тітка, материна сестра, Ганна (Вас., II, 1959, 459);
Оселились Орлюк і Уляна в Орлюкової тітки Антоніни (Довж., І, 1958, 328);
// Те саме, що дядина.
— Дядино! дядино! тітко! — кричу я до молодиці, а вона біжить (Н.-Лев., VI, 1966, 98);
Ото й Зарванці. Тут живе й мій дядько та тітка (Коцюб., І, 1955, 459).
2. розм. Доросла жінка взагалі.
[Кобзар (до поводатаря):] Миколо! Хто се за Броварки питає. [Хлопець:] Якась старенька тітка… У чорному вся, наче черниця (Мирний, V, 1955, 80);
У безперервнім скорбнім русі.. Дядьки в брилях суворовусі з огнем докору у очах… Тітки, бабусі та дівчата. Вони спокійні: «Цоб, цабе»… Прощай, моя Вкраїно-мати, чи знов побачу я тебе?.. (Сос., II, 1958, 459);
Тітки-санітарки.. чомусь вважали його далеким, може тому, що марив він Кримом та кримським небом (Гончар, II, 1959, 131);
// Звертання до жінки, звичайно старшої за віком.
— Будь ласкава, тітко, не сердься на мене і вибачай, що так з тобою прийшлося… (Кв.-Осн., II, 1956, 190);
— Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино (Головко, II, 1957, 182).
Значення в інших словниках
- тітка — ті́тка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири ті́тки Орфографічний словник української мови
- тітка — Батькова <�матірня> сестра, дядина, д. вуйна, г. тета; тітуся, тітонька. Словник синонімів Караванського
- тітка — [т’ітка] -ткие, д. і м. т'іц':і, мн. т'ітки, т'іток дв'і т'іткие Орфоепічний словник української мови
- тітка — ТІ́ТКА, и, ж. 1. Сестра батька або матері. Мати наша вмерла молодою. Я зостався у сповиточку, і випестила мене батькова сестра, а моя тітка, стара Мокрина (Марко Вовчок); Раз, а інколи й двічі на рік прибувала до нас десь із-під Миргорода наша тітка... Словник української мови у 20 томах
- тітка — (-и) ж. мол. Дівчина. Давай з тими тітками познайомимося. (Запис 2001 р.). БСРЖ, 589; ПСУМС, 69. Словник жарґонної лексики української мови
- тітка — -и, ж. 1》 Сестра батька або матері. || Те саме, що дядина. 2》 розм. Доросла жінка взагалі. || Звертання до жінки, звичайно старшої за віком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тітка — тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. ким-, чим-небудь якогось приводу. — Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько. Фразеологічний словник української мови
- тітка — ЖІ́НКА (доросла особа жіночої статі), ОСО́БА, ТІ́ТКА розм., ТЬО́ТЯ розм., ЖОНА́ розм. рідше, НЕВІ́СТА діал.; МОЛОДИ́ЦЯ розм., МОЛО́ДКА розм., МОЛОДУ́ХА діал. (перев. молода заміжня); БА́БА фам. (перев. Словник синонімів української мови
- тітка — Ті́тка, -ки, -тці; тітки́, тіто́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)