1. Словник української мови в 11 томах

увертюра

УВЕРТЮ́РА, и, ж.

1. Оркестрова п’єса, що є вступом до опери, балету, драми, кінофільму тощо.

Із відкритого вікна гарного.. домика в малому містечку розливалися смичкові тони скрипки з акомпанементом фортепіано. Грали увертюру до «Вільгельма Телля» (Кобр., Вибр., 1954, 207);

Уже перші акорди могутньої увертюри до «Князя Ігоря» переносять нас у сиву давнину (Рильський, ІІІ, 1955, 368);

// перен. Початковий етап, вступна, попередня частина чого-небудь.

— Напишу епопею.. Увертюру до прийдешніх класових боїв, да, да! (Кач., II, 1958, 56);

Перед видимою смертю чоловік оглядає світ. Він для чоловіка остільки новий, незнайомий, що минуле життя здається лише прологом, увертюрою до чогось більшого (Ю. Янов., І, 1958, 126).

2. Самостійний оркестровий твір сонатної форми.

Патріотичні почуття і думки, пов’язані з героїчними трудовими подвигами радянського народу, відображені з великою силою і виразністю в «Героїчній увертюрі» В. Косенка, в Другій симфонії Л. Ревуцького (Мист., 1, 1956, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увертюра — увертю́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. увертюра — (до опери) музичний вступ; П. прелюдія, пролог, початок. Словник синонімів Караванського
  3. увертюра — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  4. увертюра — Вступ, див. преамбуля, пролегомена, продром Словник чужослів Павло Штепа
  5. увертюра — (фр. ouverture, від лат. apertura — відкриття, початок) -1. Інструментальний вступ до театральної вистави з музикою (опери, балету, оперети), кантати або ораторії, кінофільму тощо). 2. Одночастинний концертний твір сонатної форми, часто програмовий, з складними образами та композиційними якостями. Словник-довідник музичних термінів
  6. увертюра — УВЕРТЮ́РА, и, ж. 1. Оркестрова п'єса, що є вступом до опери, балету, драми, кінофільму тощо. Із відкритого вікна гарного .. домика в малому містечку розливалися смичкові тони скрипки з акомпанементом фортепіано. Грали увертюру до “Вільгельма Телля” (Н. Словник української мови у 20 томах
  7. увертюра — -и, ж. 1》 Оркестрова п'єса, що є вступом до опери, балету, драми, кінофільму тощо. || перен. Початковий етап, вступна, попередня частина чого-небудь. 2》 Самостійний оркестровий твір сонатної форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. увертюра — увертю́ра (франц. ouverture, від ouvrir – відкривати) 1. Оркестрова п’єса, що виконується як вступ до опери, балету, кінофільму тощо. 2. Самостійний оркестровий концертний твір. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. увертюра — Оркестровий вступ, напр., до опери, оперети, ораторії; концертна у. — самостійний симфонічний твір, часто програмний (напр., Г. Берліоз, Й. Брамс). Універсальний словник-енциклопедія
  10. увертюра — ВСТУП (початкова частина книжки, статті, музичного твору), ПРОЛО́Г, ПРЕА́МБУЛА книжн., жарт.; ПЕРЕДМО́ВА, ПЕРЕДСЛО́ВО рідше, ПЕРЕ́ДНЄ СЛО́ВО, ПЕРЕ́ДНІ УВА́ГИ заст. (до книжки, статті); ПРЕЛЮ́ДІЯ (перев. Словник синонімів української мови
  11. увертюра — Увертю́ра, -ри; -тю́ри, -тю́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)