увертюра

Оркестровий вступ, напр., до опери, оперети, ораторії; концертна у. — самостійний симфонічний твір, часто програмний (напр., Г. Берліоз, Й. Брамс).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увертюра — увертю́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. увертюра — (до опери) музичний вступ; П. прелюдія, пролог, початок. Словник синонімів Караванського
  3. увертюра — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  4. увертюра — Вступ, див. преамбуля, пролегомена, продром Словник чужослів Павло Штепа
  5. увертюра — (фр. ouverture, від лат. apertura — відкриття, початок) -1. Інструментальний вступ до театральної вистави з музикою (опери, балету, оперети), кантати або ораторії, кінофільму тощо). 2. Одночастинний концертний твір сонатної форми, часто програмовий, з складними образами та композиційними якостями. Словник-довідник музичних термінів
  6. увертюра — УВЕРТЮ́РА, и, ж. 1. Оркестрова п'єса, що є вступом до опери, балету, драми, кінофільму тощо. Із відкритого вікна гарного .. домика в малому містечку розливалися смичкові тони скрипки з акомпанементом фортепіано. Грали увертюру до “Вільгельма Телля” (Н. Словник української мови у 20 томах
  7. увертюра — -и, ж. 1》 Оркестрова п'єса, що є вступом до опери, балету, драми, кінофільму тощо. || перен. Початковий етап, вступна, попередня частина чого-небудь. 2》 Самостійний оркестровий твір сонатної форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. увертюра — увертю́ра (франц. ouverture, від ouvrir – відкривати) 1. Оркестрова п’єса, що виконується як вступ до опери, балету, кінофільму тощо. 2. Самостійний оркестровий концертний твір. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. увертюра — ВСТУП (початкова частина книжки, статті, музичного твору), ПРОЛО́Г, ПРЕА́МБУЛА книжн., жарт.; ПЕРЕДМО́ВА, ПЕРЕДСЛО́ВО рідше, ПЕРЕ́ДНЄ СЛО́ВО, ПЕРЕ́ДНІ УВА́ГИ заст. (до книжки, статті); ПРЕЛЮ́ДІЯ (перев. Словник синонімів української мови
  10. увертюра — Увертю́ра, -ри; -тю́ри, -тю́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. увертюра — УВЕРТЮ́РА, и, ж. 1. Оркестрова п’єса, що є вступом до опери, балету, драми, кінофільму тощо. Із відкритого вікна гарного.. домика в малому містечку розливалися смичкові тони скрипки з акомпанементом фортепіано. Грали увертюру до «Вільгельма Телля» (Кобр. Словник української мови в 11 томах