увертюра

ВСТУП (початкова частина книжки, статті, музичного твору), ПРОЛО́Г, ПРЕА́МБУЛА книжн., жарт.; ПЕРЕДМО́ВА, ПЕРЕДСЛО́ВО рідше, ПЕРЕ́ДНЄ СЛО́ВО, ПЕРЕ́ДНІ УВА́ГИ заст. (до книжки, статті); ПРЕЛЮ́ДІЯ (перев. до музичного твору); УВЕРТЮ́РА (до опери); ПРОПЕДЕ́ВТИКА книжн. (вступ до курсу будь-якої науки). Але перед цим (розповіддю) невеличкий ліричний вступ (О. Донченко); До всього ще й по радіо — вступ до улюбленої його пісні (А. Головко); Старий хапуга тільки договорював преамбулу. Він аж тремтів, знайшовши вдячного слухача (Ю. Яновський); Щодо передмови, то хай уже ця книжка буде без неї (М. Коцюбинський); Передслово так трудно почати, Як зламати грудневі льоди (Т. Масенко); Загув оркестр прелюдію (І. Нечуй-Левицький).

ПОЧА́ТОК (перший момент, перша фаза вияву якоїсь дії, явища, процесу тощо), ПОЧИ́Н, ЗА́В'ЯЗОК, ЗА́ЧИН розм., КО́РІНЬ розм., ПОРІ́Г розм., ДЕБЮ́Т книжн., УВЕРТЮ́РА книжн., ПОЧИ́НОК діал. Останній найвищий зліт Гоголя, "Мертві душі", які він сам називав навіяними Пушкіним, "його утвором", останній цей зліт був і початком катастрофічного падіння (М. Рильський); — Цеглу матимемо, черепицю матимемо. От із лісом скрутно. Хоча б на почин кубометрів із 500 лісу... (Остап Вишня); Ви о сім напишіть свою гадку, і се буде зав'язком нашої кореспонденції (В. Стефаник); Ти слово бережи, як нагороду, Воно до пісні й подвигу зачин (В. Бичко); В кожній істоті, в її глибинній сутності приховано корінь будь-якої дії. Це наш розум, дух (О. Бердник); Невже і в її маленьке серце постукалось кохання? Чи вона тільки дихає чарами любові, ще не знаючи її, як це буває на порозі юності? (М. Стельмах); Початок шахової партії називається дебютом (з посібника); — Женю! Хочете почути про найзаповітнішу мою мрію? — Ах, он що: вся дотеперішня Вадикова надодвертість — лише увертюра до освідчення (Ю. Шовкопляс); Він вагався, явно вишукував підходящі слова для починку, а я його не квапив (В. Логвиненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увертюра — увертю́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. увертюра — (до опери) музичний вступ; П. прелюдія, пролог, початок. Словник синонімів Караванського
  3. увертюра — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  4. увертюра — Вступ, див. преамбуля, пролегомена, продром Словник чужослів Павло Штепа
  5. увертюра — (фр. ouverture, від лат. apertura — відкриття, початок) -1. Інструментальний вступ до театральної вистави з музикою (опери, балету, оперети), кантати або ораторії, кінофільму тощо). 2. Одночастинний концертний твір сонатної форми, часто програмовий, з складними образами та композиційними якостями. Словник-довідник музичних термінів
  6. увертюра — УВЕРТЮ́РА, и, ж. 1. Оркестрова п'єса, що є вступом до опери, балету, драми, кінофільму тощо. Із відкритого вікна гарного .. домика в малому містечку розливалися смичкові тони скрипки з акомпанементом фортепіано. Грали увертюру до “Вільгельма Телля” (Н. Словник української мови у 20 томах
  7. увертюра — -и, ж. 1》 Оркестрова п'єса, що є вступом до опери, балету, драми, кінофільму тощо. || перен. Початковий етап, вступна, попередня частина чого-небудь. 2》 Самостійний оркестровий твір сонатної форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. увертюра — увертю́ра (франц. ouverture, від ouvrir – відкривати) 1. Оркестрова п’єса, що виконується як вступ до опери, балету, кінофільму тощо. 2. Самостійний оркестровий концертний твір. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. увертюра — Оркестровий вступ, напр., до опери, оперети, ораторії; концертна у. — самостійний симфонічний твір, часто програмний (напр., Г. Берліоз, Й. Брамс). Універсальний словник-енциклопедія
  10. увертюра — Увертю́ра, -ри; -тю́ри, -тю́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. увертюра — УВЕРТЮ́РА, и, ж. 1. Оркестрова п’єса, що є вступом до опери, балету, драми, кінофільму тощо. Із відкритого вікна гарного.. домика в малому містечку розливалися смичкові тони скрипки з акомпанементом фортепіано. Грали увертюру до «Вільгельма Телля» (Кобр. Словник української мови в 11 томах