уговор
УГОВО́Р, у, ч., розм. Те саме, що домо́вленість.
Оселився Грицько на зиму в чужій сім’ї, в котрої купив город з уговором, що вони житимуть до весни у проданій хаті (Мирний, II, 1954, 79);
— Тілько бач: Брюховецький, по уговору, пішо і без оружжя веде свою сторону, а Сомко на конях, шатно і при оружжю. Хоче, кажуть, з гармат бити, як не по його рада станеться (П. Куліш, Вибр., 1969, 164).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уговор — угово́р іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- уговор — Угода, умова, див. договір, пакт, трактат, конвенція Словник чужослів Павло Штепа
- уговор — УГОВО́Р, у, ч., розм. Те саме, що домо́вленість. Оселився Грицько на зиму в чужій сім'ї, в котрої купив город з уговором, що вони житимуть до весни у проданій хаті (Панас Мирний); – Тілько бач: Брюховецький, по уговору... Словник української мови у 20 томах
- уговор — -у, ч., розм. Те саме, що домовленість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уговор — Уговор, -ру м. Условіе, договоръ. Уговор паче грошей. Ном. № 10669. Словник української мови Грінченка