1. Словник української мови в 11 томах

удатно

УДА́ТНО (ВДА́ТНО). Присл. до уда́тний 2-4.

Оповідання написані не дуже вдатно, мова їх вражає занадто локальним характером (Коцюб., III, 1956, 206);

Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (Н.-Лев., III, 1956, 318).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удатно — уда́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. удатно — УДА́ТНО (ВДА́ТНО). Присл. до уда́тний 2–4. Оповідання написані не дуже вдатно, мова їх вражає занадто локальним характером (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. удатно — (вдатно). Присл. до удатний 2-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. удатно — Удатно нар. = удатне. Словник української мови Грінченка