1. Словник української мови в 11 томах

узвичаїти

УЗВИЧА́ЇТИ, а́ю, а́їш, док., перех. Зробити звичайним, широковживаним; усталити.

Словник.. перекладів, зроблений з художнім почуттям, узвичаїв би надбання наших перекладачів у сучасній літературній мові (Пит. перекл., 1957, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узвичаїти — узвича́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. узвичаїти — (що). Зробити звичайним, широковживаним; усталити. А ми, як здавна узвичаєно, Лиш день твій [осені] заяснів – Тобі одразу доручаємо Своїх і дочок, і синів (В.Бичко). Пох.: узвичаєний, узвичаєння. Літературне слововживання
  3. узвичаїти — УЗВИЧА́ЇТИ, а́ю, а́їш, док., що. Зробити звичайним, широковживаним; усталити. Він [Герман] починав уже думати, що хоть і сам Готліб не поправиться, то, може, гарна, розумна жінка, Фанні, зуміє бодай здержувати його примхи... Словник української мови у 20 томах
  4. узвичаїти — -аю, -аїш, док., перех. Зробити звичайним, широковживаним; усталити. Великий тлумачний словник сучасної мови