узвичаїти

Значення в інших словниках

1. узвичаїти — узвича́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. узвичаїти — (що). Зробити звичайним, широковживаним; усталити. А ми, як здавна узвичаєно, Лиш день твій [осені] заяснів – Тобі одразу доручаємо Своїх і дочок, і синів (В.Бичко). Пох.: узвичаєний, узвичаєння. Літературне слововживання
3. узвичаїти — УЗВИЧА́ЇТИ, а́ю, а́їш, док., що. Зробити звичайним, широковживаним; усталити. Він [Герман] починав уже думати, що хоть і сам Готліб не поправиться, то, може, гарна, розумна жінка, Фанні, зуміє бодай здержувати його примхи... Словник української мови у 20 томах
4. узвичаїти — УЗВИЧА́ЇТИ, а́ю, а́їш, док., перех. Зробити звичайним, широковживаним; усталити. Словник.. перекладів, зроблений з художнім почуттям, узвичаїв би надбання наших перекладачів у сучасній літературній мові (Пит. перекл., 1957, 8). Словник української мови в 11 томах