узуальний

УЗУА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який випливає з узусу; загальноприйнятий, звичайний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узуальний — узуа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. узуальний — [узуал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. узуальний — Узвичаєний, звичаєвий, звичайний, звичний, загальновживаний Словник чужослів Павло Штепа
  4. узуальний — УЗУА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який випливає з узусу; загальноприйнятий, звичайний. Новоутвореня, що долає межу конкретної ситуації спілкування і не виходить за межу пасивності, кваліфікується як узуальний неологізм (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. узуальний — -а, -е, книжн. Який випливає з узусу (у 1 знач.); загальноприйнятий, звичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. узуальний — узуа́льний (від лат. usus – звичай, правило) той, що є звичаєм, правилом або випливає із звичаю, правила. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. узуальний — ЗВИЧА́ЙНИЙ (який нічим не виділяється серед інших, нічим не примітний), НОРМА́ЛЬНИЙ, РЯДОВИ́Й, ПРО́СТИ́Й, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, АБИ́ЯКИЙ рідше, ОРДИНА́РНИЙ книжн., УЗУА́ЛЬНИЙ книжн., ОБИЧА́ЙНИЙ заст., РОЗХО́ЖИЙ заст. Словник синонімів української мови