узуальний

узуа́льний

-а, -е, книжн.

Який випливає з узусу (у 1 знач.); загальноприйнятий, звичайний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узуальний — узуа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. узуальний — [узуал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. узуальний — Узвичаєний, звичаєвий, звичайний, звичний, загальновживаний Словник чужослів Павло Штепа
  4. узуальний — УЗУА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який випливає з узусу; загальноприйнятий, звичайний. Новоутвореня, що долає межу конкретної ситуації спілкування і не виходить за межу пасивності, кваліфікується як узуальний неологізм (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. узуальний — узуа́льний (від лат. usus – звичай, правило) той, що є звичаєм, правилом або випливає із звичаю, правила. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. узуальний — ЗВИЧА́ЙНИЙ (який нічим не виділяється серед інших, нічим не примітний), НОРМА́ЛЬНИЙ, РЯДОВИ́Й, ПРО́СТИ́Й, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, АБИ́ЯКИЙ рідше, ОРДИНА́РНИЙ книжн., УЗУА́ЛЬНИЙ книжн., ОБИЧА́ЙНИЙ заст., РОЗХО́ЖИЙ заст. Словник синонімів української мови
  7. узуальний — УЗУА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який випливає з узусу; загальноприйнятий, звичайний. Словник української мови в 11 томах