узуальний

ЗВИЧА́ЙНИЙ (який нічим не виділяється серед інших, нічим не примітний), НОРМА́ЛЬНИЙ, РЯДОВИ́Й, ПРО́СТИ́Й, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, АБИ́ЯКИЙ рідше, ОРДИНА́РНИЙ книжн., УЗУА́ЛЬНИЙ книжн., ОБИЧА́ЙНИЙ заст., РОЗХО́ЖИЙ заст. Походжаючи під осокорами, знічев'я озирала (дівчина) пристань: звичайний річковий причал, яких багато на Дніпрі, притулився в очеретах, живе своїми неквапливими буднями (О. Гончар); Рядові донецькі люди, Ви тепер помітні всюди, Бо звелися від глибин До небачених вершин (М. Упеник); Данило чомусь відчув, що перед ним сидить не простий парубчак, а господар землі (М. Стельмах); Тепер він був у буденному одязі, без краватки — пересічний молодик (Є. Куртяк); Живих.. побачив у кутку літнього капітана, коротко підстриженого, з дуже звичайною, прозаїчною зовнішністю (І. Ле і О. Левада); — Ви не думайте, що я абиякий чоловік, я чоловік значний на селі і в громаді маю великий голос (С. Васильченко); Професія Баркова була досить ординарна — театральний художник-декоратор (В. Собко); Нема в його лиці нічого, опріч обичайного суму та моці (Марко Вовчок); Розхожа логіка. — Пор. 3. буде́нний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узуальний — узуа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. узуальний — [узуал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. узуальний — Узвичаєний, звичаєвий, звичайний, звичний, загальновживаний Словник чужослів Павло Штепа
  4. узуальний — УЗУА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який випливає з узусу; загальноприйнятий, звичайний. Новоутвореня, що долає межу конкретної ситуації спілкування і не виходить за межу пасивності, кваліфікується як узуальний неологізм (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. узуальний — -а, -е, книжн. Який випливає з узусу (у 1 знач.); загальноприйнятий, звичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. узуальний — узуа́льний (від лат. usus – звичай, правило) той, що є звичаєм, правилом або випливає із звичаю, правила. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. узуальний — УЗУА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який випливає з узусу; загальноприйнятий, звичайний. Словник української мови в 11 томах