узятися
УЗЯ́ТИСЯ (ВЗЯ́ТИСЯ), візьму́ся, візьме́шся; мин.. ч. узя́вся (взя́вся), ла́ся, ло́ся; наказ. сп. візьми́ся, візьмі́ться; док.
1. Охопити що-небудь рукою (руками).
Встала мати, Кругом оглянулась, взялась За биту голову руками (Шевч., II, 1953, 278);
Піп поступився з свого місця далі у куток, узявся за бороду і дивився на попадю (Вовчок, VI, 1956, 245);
Вона рішуче взялась за дверну ручку і ступила в хату (Головко, II, 1957, 171).
Узя́тися в (під) бо́ки див. бік;
Узя́тися за ру́ки — узяти один одного за руки.
По садочку собі ходять, За руки візьмуться, Розмовляють та радяться, Коли поберуться (Л. Укр., І, 1951, 321);
Взявшись за руки, блукали [Семен та Уляна] понад Дніпром, уголос мріючи… (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 23).
◊ Узя́тися за ро́зум див. ро́зум;
Узя́тися за го́лову — збентежитися або удатися в розпач.
2. за що. Почати діяти певним знаряддям; приступити до роботи над чим-небудь.
Народ з самого ранку узявся був за лопати, щоб прогорнути хоч стежку (Мирний, III, 1954, 10);
Настя мусила знов узятись за своє жито (Коцюб., І, 1955, 57);
Зінька знов за посуд узялась: перетирала біля столу (Головко, II, 1957, 53).
◊ [І] за холо́дну во́ду не взя́тися див. вода́.
3. за що, до чого, а також з інфін. Почати що-небудь; приступити до якоїсь справи, виконання чогось.
Я дістала якусь книжку і взялася читати (Фр., IV, 1950, 370);
З великим запалом узявся він до праці (Коцюб., І, 1955, 223);
Він спішно взявся за обробку своїх зйомок і за складання карти островів (Тулуб, В степу.., 1964, 326);
Оленчук з першого ж дня взявся до роботи на винограднику (Гончар, II, 1959, 58);
// Зголоситися, погодитися на що-небудь, на якусь роботу, справу.
— Узявся я бруси з міста перевозити, — сказав Семен жінці увечері (Хотк., І, 1966, 128);
Січкар узявся трохи провести Супруна (Стельмах, II, 1962, 112).
◊ Узя́тися за кни́жку див. кни́жка;
Узя́тися за перо́ див. перо́;
Узя́тися за своє́ — почати діяти по-старому.
Вони знов узялися за своє? Гадають, що й цього разу їм минеться? (Шовк., Інженери, 1956, 33).
4. до кого, за кого. Застосувати до кого-небудь рішучі дії, заходи.
— Отак узялися за панів: це вже третьому червоного півня підпускають! (Панч, Гарні хлопці, 1959, 26);
Після розгрому Петлюри одразу влада взялася за отаманів і батьків, які не склали зброю (Стельмах, II, 1962, 245);
// Почати картати когось, докоряти комусь.
Годі тепер пестити Михася, а треба до нього добре взятися, щоб не пустував (Мак., Вибр., 1954, 84).
5. перен., на що, до чого, рідко. Удатися до чого-небудь, до яких-небудь дій, заходів.
— Тут, кумонько, силою нічого не зробиш, тут треба на хитрощі взятися (Фр., IV, 1950, 75);
Капітан узявся до красномовства, щоб до краю розчулити людську душу (Ю. Янов., II, 1958, 205).
6. заст. Одружитися.
А як така любов та народиться меж [між] парубком і дівкою і возьмуться [візьмуться] вони меж собою, так от благодать господня! (Кв.-Осн., II, 1956, 308);
Хіба було коли в світі, Щиро що кохались, Розійшлися, не взялися Й живими остались? (Шевч., І, 1963, 149).
7. З’явитися, виникнути.
Все йде, все минає — і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? (Шевч., І, 1963, 71);
Умилася Марина, причепурилася, нарядилася… Де її й старість ділася, де й краса взялася! (Мирний, IV, 1955, 252);
// Переміщаючись, ідучи, їдучи, летячи, з’явитися де-небудь.
Коли десь узялась орлиця над високими скелями (Н.-Лев., III, 1956, 300);
Десь взялася легесенька сніжинка, крутнулась перед очима і лягла на пересохлих губах (Кол., На фронті.., 1959, 167);
Звідки він [Пальоха] узявся, ніхто не знав..Подейкували, що забрів він сюди з Чернігівщини (Хижняк, Тамара, 1959, 94).
Де не взя́вся (взяла́сь, взяло́сь і т. ін.) — хто-, що-небудь несподівано з’явився (з’явилось).
Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Гл., Вибр., 1951, 159);
Коли їхня хура звертала на шосе, де не взявся ворожий літак (Автом., Так народж. зорі, 1960, 13).
8. до чого, за що. Прилипнути, пристати.
— Тільки тоді бетон добре візьметься за граніт.., коли скеля буде чисто вимита (Коцюба, Нові береги, 1959, 197);
Замазка міцно взялася до скла.
9. чим. Покритися або оповитися чим-небудь.
Дівчина, побачивши його, узялась рожевим рум’янцем (Вовчок, І, 1955, 353);
Оце зима! Вікна аж снігом узялись… (Тесл., З книги життя, 1949, 187);
Дерев’яні зруби взялися льодом, біля колодязів було ковзко (Кир., Вибр., 1960, 301);
Кущ узявся весняними бруньками й пухом і через те — прозорий (Ю. Янов., І, 1958, 149).
10. чим. Пройнятися чим-небудь; набути певного виразу (про обличчя, очі і т. ін., в яких відбиваються якісь почуття).
Остап метушливо підводиться. Досадою взялося лице (Горд., II, 1959, 208);
Великі, налиті втомою очі, смагляве, ще красиве обличчя [матері] взялися зажурою (Стельмах, І, 1962, 135).
11. на що, безос., розм. Наблизитися до певного віку, часу і т. ін.
Саме на світ узялося (Ю. Янов., І, 1954, 36).
12. перев. 3 ос., розм. Впійматися на вудку (про рибу).
Добра риба взялася.
♦ Узя́вся моро́з; Узяло́ся на моро́з — почався мороз.
Взявся перший мороз (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 38).
Значення в інших словниках
- узятися — (схопити рукою) вхопитися, схопитися, вчепитися. Словник синонімів Полюги
- узятися — узя́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- узятися — док. (за що) вхопитися, схопитися; (до праці) почати що; (не знати де) з'явитися, постати, виникнути; (попелом) обернутися на що; (цвіллю) вкритися; (кригою, льодом) обмерзнути; (морозом) сов. Словник синонімів Караванського
- узятися — [ўз'атиес'а] = взятися в'із'мус'а, в'із'меис':а, в'із'меиц':а, в'із'муц':а; мин. ўз'аўс'а, ўз'алас'а; нак. в'із'мис'а, в'із'м'іц':а Орфоепічний словник української мови
- узятися — УЗЯ́ТИСЯ (ВЗЯ́ТИСЯ), візьму́ся, візьме́шся; мин. ч. узя́вся (взя́вся), ла́ся, ло́ся; наказ. сп. візьми́ся, візьмі́ться; док. 1. Охопити що-небудь рукою (руками). Встала мати, Кругом оглянулась, взялась За биту голову руками (Т. Словник української мови у 20 томах
- узятися — З’єднатися Словник застарілих та маловживаних слів
- узятися — (взятися), візьмуся, візьмешся; мин. ч. узявся (взявся), -лася, -лося; наказ. сп. візьмися, візьміться; док. 1》 Охопити що-небудь рукою (руками). 2》 за що. Почати діяти певним знаряддям; приступити до роботи над чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- узятися — БРА́ТИСЯ (застосовувати щодо кого-небудь якісь дії), ПРИЙМА́ТИСЯ розм. — Док.: узя́тися (взя́тися), прийня́тися. Час уже братися нам за ледарів; Що дужче зледачію, то більше він за мене береться (Ганна Барвінок). Словник синонімів української мови
- узятися — Узятися, візьмуся, -мешся гл. 1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11014. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. Рудч. Ск. Словник української мови Грінченка