1. Словник української мови в 11 томах

укольнути

УКОЛЬНУ́ТИ (ВКОЛЬНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до уко́лювати¹.

*У порівн. — Хто ж тобі стане дурно чуже добро доглядати? — запитав Грицько. Христю — як хто голкою укольнув (Мирний, II, 1954, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укольнути — укольну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. укольнути — УКОЛЬНУ́ТИ див. вкольну́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. укольнути — (вкольнути), -ну, -неш, док., перех. Однокр. до уколювати I. Великий тлумачний словник сучасної мови